Твоя чаша в руці Господній (Вірш. Олена Романішина)
Твоя чаша в руці Господній, Бог даремно краплин не зронить. Тож і «завтра» твоє, і «сьогодні» У величних святих долонях.
І минуле твоє, й прийдешнє... В ньому завжди незмінна воля – Воля Того, Чий зір безмежний, Хто із неба дарує долю,
Хто тебе в ґрунт святий посіяв, У якому зростати треба. Знай, Господь все зерно провіє, Щоб добірне знайти для Себе.
Щоб зібрати врожай багатий, Він пошле і дощі, і спеку, Дасть і силу, щоб нам стояти, І наситить, бо ми ще далеко.
Ти – зернина. Долоні Божі Підхопили тебе й тримають. Сам ніколи дійти не зможеш, Та є Той, Хто не відпускає.
Не томись. Будуть ще долини, Але знай: тебе ждуть висоти. Вже недовго – і відпочинеш, А сьогодні ще є робота.
Боже око шукає чистих, Ще шліфує, ще зерна віє. Лиш такою ввійде наречена... Тільки в небі все зрозумієш.
Твоя чаша в руці Господній, Бог даремно краплин не зронить. Бо у Нього твоє «сьогодні», «Завтра» також в Його долонях.
Олена Романішина
Газета «Християнин» 05(43)2011
|