Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете «Христианин».

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки


Украина онлайн

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета «Християнин»
(Украина, Херсонская область,
г. Новая Каховка)
приветствует Вас!


На этом небольшом сайте вы можете
прочитать все статьи из нашей газеты,
а так же скачать её электронную версию.
>>Читать последний номер<<
>>Скачать календарь на 2022 год<<

В. Кравчук: Історичний нарис про Першу Новокаховську Церкву ХВЕ (Початок)

До 50-ти річчя переселення християн на Херсонщину

До 25-річчя офіційної реєстрації


Історія... Слово це, як правило, збуджує в уяві старовинні архіви, де нудьгуючи сивоголові вчені мужі в великих окулярах шукають вже давно нікому не потрібні імена, дати, факти... Але це зовсім не так. Історія дає нам унікальну можливість розглянути подію в трьох вимірах: по якій причині вона зародилась, яке місце зайняла під сонцем, і що саме головне, – її наслідки як для авторів, так і для нас живущих. Біблія пояснює це так «Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку...» (1 Кор. 10:11).


Ісус Христос і вчора, і в наші дні і навіки – Той Самий

Мені давно поклалось на серце написати історичний нарис про нашу Першу Новокаховську церкву християн віри євангельської п’ятидесятників. Для чого? По-перше: «... що розповідали батьки наші нам, – того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу його, та про чуда Його, які Він учинив!» (Пс. 78:3-4). А по-друге, показати всім, що Ісус Христос і вчора, і в наші дні і навіки ТОЙ САМИЙ! Про що, ти, любий читачу, дізнаєшся з простого життя християн в нашій країні, Розпочнемо.


Бог починає діяти

Херсонщина... Південь України... Край солодких кавунів, золотої пшениці, запашного винограду, край чумацьких шляхів, скіфських курганів, козацьких могил... Але найбільшу цінність в Божих очах мають звичайно люди, які повинні були почути Його Боже слово, щоб зробити свідомий вибір чи в бік вічного спасіння, чи вічної погибелі. Бо для кожної держави, нації, місцевості приходить повнота часу, коли Бог починає діяти, роблячи все, від Нього залежне, щоб ніхто не загинув. І ця дія, як і все у Нашого Небесного Отця, і дивна, і зважена і вчасна.

До другої Світової війни, християни на Західній Україні мали чудову можливість вільно проповідуючи Боже Слово збудувати Церкву Ісуса Христа в Силі Святого Духа. Був закладений прекрасний фундамент віровчення, окріпли общини, з’явилися професійні проповідники Божого Слова, була сформована і відкрито зареєстрована структура Братства. А там, за кордоном, на Східній частині України закривались Доми молитви і храми, майже перестав битися і так ледь чутний пульс духовного життя. Війна внесла свої криваві, гіркі корективи. Зник кордон, утворилася єдина держава з блідими ознаками республіканських меж, з пануючою російською мовою. Сотні і сотні віруючих були заслані в далекі північні і сибірські табори сіяти зерна Божої Правди. Ось чому нині так щедро проростають на території Росії євангельські церкви. Та це вже інша тема. А Херсонщина теж чекала свого часу. Де ж ті благовісники, що щедро засіють таврійську цілину? Як їх направити сюди? Хто може це зробити? І ми зайвий раз можемо переконатись, що є Той, Який керує Всесвітом. Як нам відомо, ще добрих п’ять років після закінчення війни на Західній Україні точилися бої, гинули люди, час був тривожний і невизначений. І саме в цей час, коли багатьом хотілось спокою, миру і стабільності сюди, за наказом царя вирушає цілий загін так званих вербовщиків...

Вони агітували людей переселятися в Східні області, розповідаючи які там родючі землі, чудовий клімат, і звичайно проте, як реве та стогне широкий Дніпро.


На Херсонщину почали прибувати переселенці

І майже одночасно на початку 50-х років по команді господаря Жнив в різні місця, незалежно один від одного, сім’я за сім’ю на Херсонщину почали прибувати переселенці. Я не буду детально розповідати про те, що їх тут зустріло насправді, скажу лише, що серед цієї великої кількості сімей були чудові сім’ї наших братів і сестер. На них особливо пильно дивились Божі очі, і ніжна рука Небесного Отця розселяла їх там, де було треба Йому, охороняючи і посилаючи благословення. Щоб і тут, на Херсонській землі, устами вірних пролунала новина, – що в Розп’ятому Божому Сині всім грішним дарована амністія!

Не всі зрозуміли Божий план. Дехто, зустрівши труднощі, повернувся назад. Не всі встояли, бо в часи благополуччя, маючи такі благословенні зібрання, не слідкували за своїм духовним станом. Та Бог, і через небагатьох, але вірних слуг, завжди довершить розпочате, Вічна Йому Слава! Так, з багатьох джерел, що забили по всій області, які і до сьогодні не те що не пересохли, а забили з більшою силою і утворилась така дорога і незабутня Ново каховська церква християн віри євангельської п’ятидесятників. Але все по порядку. Херсонщина зустріла сильною засухою Нижньосірогозький район, с. Братське. Ця подія ніде не відмічена, але 9 липня 1950 року сюди, приїхала сім’я молодого брата Петра Стрижеуса, його матері Марії Максимівни та дружини Наді. Дивлюся на худорляве лице брата Петра Дмитровича, на побілілу голову і слухаю просту без прикрас розповідь...


Херсонщина зустріла сильною засухою

Тріскалась земля, обпікаючи голі ноги, а навкруги все нагадувало добре напалену піч. Потекли рясні, непрохані сльози. Плакали довго. Стала такою милою і рідною Дудка, село що на Рівненщині, звідки через місяць після весілля вони вирушили в далекий путь. Неподалік від дому молитви, що був в с. Бильсько-Воле, прив’язали корів, яки відразу почали мирно пастись. А в будинку, де місяць назад, мій дід Роман Борисович Кравчук вінчав свою першу пару Петра і Надію, зібралось багато віруючих. Давали наставлення, наспівали пісень, щиро плакали і сильно молились, віддаючи один одного в руки Божі.

Ще довго виднілись у прощальному помахі руки братів і сестер рідної церкви, ще довго лунав над лісом прощальний псалом: «Бог с тобою, доколи свидимся». Спогади ще підсилили потік сліз. Але сльози сльозами, спогади спогадами, а жити треба. Дали молодим Стрижеусам землянку, протилежні стіни якої брат Петро легко діставав розпростертими руками. Почались будні, але не раз на серці напливала хвиля тривоги, від якої в ті жаркі ночі довго не йшов сон. «Чому я тут? Без церкви, друзів?»


Невже переїзд це помилка?

Але як добре, що-де б не була віруюча людина, поруч завжди є Бог. І, коли читав Божі обітниці в Біблії, схилявся в молитві перед Господом, верталась рівновага, а Сила Святого Духа приносила радість. І замість ропоту з вікон землянки лунали християнські пісні.

Так відбувались перші євангелізації – євангелізації життям! Це викликало невдоволення місцевого начальства, бо землянка була поруч з магазином. А односельці відмічали дивну віру і святе життя, бо віруючі не палили цигарок, не вживали спиртного, не сквернословили, не брали участі у мирських розвагах.


Де двоє, або троє зібранні в ім’я Моє, там Я серед них

У 1957 році Бог відповів на молитву, і сім’я брата Петра вселилася в новозбудований дім. Разом з цим вирішилось питання з місцем для проведення зібрань, які парторг Л.І. Баденко суворо забороняв. Збирайтесь, мовляв, з жінкою і все, бо коли до вас приходить Марія Максимівна, вас вже троє, а це вже церква! Але збирались, незважаючи ні на які погрози, бо правду каже Боже: «...де двоє, або троє зібранні в ім’я Моє, там Я серед них» (Мтв. 18:20). А які ж були молитви, який духовний спів, як ніжно утішав Дух Святий цю невеличку отару. Слава Богу! В с. Завітне проживала сім’я Кривчуків. Одного разу пішли до них через поле, щоб побути разом. Звідки про це дізнались керуючий відділком і члени парторганізації не відомо. Вони безцеремонно ввірвавшись в дім, так і не дали провести служіння. Парторг навіть хотів вирвати Біблію з рук брата Петра, але його засмаглі натруджені руки виявились сильнішими. Поверталися додому засмучені десь аж під північ.


(Далі буде)


Газета «Християнин» 03(03)2000


© 2008-2020