Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

В.В. Кравчук: Історичний нарис про Першу Новокаховську Церкву ХВЕ (продовження)

Повертались додому засмучені, десь аж під північ. Місяць старанно освітлював ґрунтову дорогу. Вже перед селом із лісосмуги вискочили підіслані декілька дужих односельців. Скрутили Петра Дмитровича і силою відібрали Біблію. На жаль, таких прощань зі Словом Божим було багато. Ще одна цікава деталь. Був єдиним братом у селі, тому дуже хотілося побути з іншими братами, щоб порадитись, помолитись. В с. Хлібодарівка (Чаплинський район) була невеличка церква, про яку мова пізніше. І уявіть: що туди брат Петро ходив пішки. Досить поглянути на карту області, щоб зрозуміти, яка була спрага в братерськім спілкуванні, в підтримці. Виникало величезне бажання переїхати ближче до гурту віруючих. Бо в цей час у Новій Каховці та біля неї почали поселятися багато християнських сімей. А тут підростали діти: три сина і чотири доньки. І неважко було помітити, як в їхніх серцях без церкви, під насмішками і кривдами, холоділа віра в Живого Бога. Але десь в 1970 році на зібранні в с. Титовичі Дух Святий проговорив коротке слово: «Не залишай сиріт». Не залишив, боявся Бога, продовжував нести служіння. Почали каятись люди. Тому, мабуть, в 1975 році його, простого механізатора, чомусь викликав директор радгоспу на центральну садибу с. Степне. Але зустрітись довелось з робітниками спец. органів. Бесідували зранку до вечора, продовжували всю ніч в конторі с. Братського. Один з них пішов в дім, де з сестрою Надією Давидівною були в молитві інші віруючі. Прийшовши, запитав: «Де ваш чоловік?». Сестра Надя заплакала і промовила: «Самі забрали і ще питаєте, де чоловік?!» В цей час, старший по чину, погрожуючи, заставляв брата Петра написати заяву, що християни не будуть збиратись і поставити підпис. Та одержав спокійну, але тверду відмову. «Знаєш, скільки я таких згноїв?» – закричав той. Та Петро Дмитрович смиренно відповів: «Поки ваша влада...»

В 70-х роках почали регулярно їздити в Нову Каховку на богослужіння. Хотілося й самим переїхати туди, але не було дозволу зверху. Та й, по правді сказати, життя без звичного господарства, без землі, здавалось проблематичним. У 1980 році Духом Святим було сказано: «Не бійся, виїжджай, будеш годуватись зі своїх рук». Переїзд... Знайдений невеличкий дім в смт Козацьке. Все готове. 30(!) років життя віддано с. Братське, цим безмежним степовим просторам, цим дорогим, милим людям, за яких теж вмирав Христос. Одночасно переїхало ще чимало віруючих і поповнили ряди Новокаховської церкви. В Братському лишилась невеличка община, яка налічувала сім членів церкви. Брат Петро влаштувався на НКЕМЗ, де дійсно заробляв своїми руками на прожиття. Справжнє пророцтво виконується обов’язково. І до сьогодні він в строю. Проповідує, є членом Церковної ради. 1 ще одна чудова цифра: пройшло майже 58 років, як Петро Дмитрович прийняв святе водне хрещення. Подумайте: 58(!) років в Христовій церкві. І ніколи не залишив Господь, посилаючи своїм вірним слугам щедроти і милості.

В селі Братському на сьогоднішній день 28 членів церкви, відповідальним за служіння є Леонід Стрижеус, молодий, богобоязливий брат, син с. Надії Олександрівни, яка одна із перших покаялася в селі. Стоїть питання будівництва дому молитви. Благослови, Господи! За чим шкодує брат Петро? За тим, що не так давно бачив нині покійного Леоніда Івановича Баденка, поговорили про життя, а засвідчити ще раз про любов Божу до нього випустив з виду, чи поспішав, чи щось перебило. А ще шкодує за тим, що діти ще не з Богом. Але батьки моляться і чекають їх повернення.

Старший син – підполковник у відставці, інші мають вищу і спеціальну освіту, та для батьків, які знають, що буде після закінчення земного життя, це все рівно печаль. Але я був свідком ще одного пророцтва в церкві смт Козацького, коли брату Петру десь в 1986 році було сказано Духом Святим: «Всіх дітей твоїх наверну». А справжнє пророцтво, як ми знаємо, виконується завжди.

(Далі буде).


Газета «Християнин» 02(06)2001


© 2008-2020