Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

В рідний край

Десь далеко-далеко, за лісами і морями, готуються до відльоту птахи, їм вже і сонце не сонце, і тепло не тепло, і їжа не їжа. А в коротких пташиних снах все частіше бачать вони свої, ще притрушені снігом, гнізда, чи то на зламаній осині край лісу, чи під стріхою старої клуні. Хто зрозуміє те пташине щастя: погойдатись на гілці, сповіщаючи про початок нового дня, або, піднявшись у небесну височінь, милуватись до дрібниць знайомим краєвидом - найгарнішим у світі! Спадають крапельками роси дні, і невимовна радість поступово опановує їхні маленькі серця - радість повернення... Повернення додому.

Що змушує це пернате братство відриватись від чудового тропічного клімату, від багатого столу Африки, і летіти в наші широти через шторми, бурі та небезпеки. Вкладений Творцем інстинкт? З одного боку так. Бо якби вони жили за теорією еволюції, то за ці тисячі років наше покоління, певно, не побачило б жодного перелітного птаха. Всі вони, підкоряючись практичній стороні справи, давно б уже. відмовившись від ризику, спокійно поживали би у теплих краях, забувши про Божественний дар - крила. І ніхто, ніколи, не заманив би їх до краю снігів і прохолоди, до рідного краю.

В Біблії є таке місце: «І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прильоту свого, - а народ Мій не знає Господнього права!...» Єрем. 8:7. В цих, не по-весняному сумних словах, бринить печаль, з якою до нас, людей, звертається Вічний Бог.

Так ось для чого весна! Так ось чому було до вподоби Небесному Отцю, щоб над нашими головами, після труднощів далеких кілометрів, з радісним криком пролітали птахи!! діло тут не лише в самих інстинктах чи змінах пір року. Все глибше і складніше. Пташиними піснями, відриваючи наші очі і серця від землі, Бог нагадує нам, що ми тут лише гості. І яким би не був для нас теплим цей земний край, наша Батьківщина там, у блакитній далині. Душа моя, почуй Божий голос! Не пускай глибоко коріння. Перелітними ключами кличе нас небо у вирій. До вічної, світлої радості. Скоро додому...

Василь КРАВЧУК


Газета «Християнин» 01(12)2004


© 2008-2012