Газета «Християнин» (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас! На этом небольшом сайте вы можете прочитать все статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию. >>Читать последний номер<< >>Скачать календарь на 2022 год<<

Дорогами Приазов’я

На скільки я пам’ятаю, то до міста Приморська, Запорізької області нас запросили ще в травні місяці 2016 року. Зателефонував брат Андрій Ганєв нашому пресвітеру, що місцева церква міста Приморська просить молодь і оркестр з Церкви ХВЄП міста Нова Каховка приїхати на два-три дні для праці на ниві Божій. Головний привід нашого приїзду – євангелізація, а так як люди в наш час не дуже поспішають слухати Слово Боже, то їхнє прохання було щоб приїхав оркестр. Можливо хтось і не забажає йти на площу в селі чи в місті щоб почути християнські проповіді, вірші, псалми, але можливо хоч звуки духового оркестру на хвилинку примусять задуматися над вічним та над тим, як уникнути суду Божого.

Спочатку ми поставилися до цієї справи спокійно, як до звичайної поїздки. Їхати на нашому церковному автобусі, вести не одне зібрання, грати оркестром, проводити євангелізації та ще й на декілька днів, хіба це вперше? Що нам, молодим, таке навантаження? Наче вже звикли до такого ритму життя. Коротко обговорили свої наміри і зрозуміли, що краще поїхати до міста Приморська в кінці серпня з двох причин. Перше, це те що травень – кінець навчального року і всі студенти не зможуть взяти участь в поїздці через сесії та іспити. А друге, що на весну у нас було багато запрошень відвідати церкви в різних містах України. Брат Андрій і помісна Церква ОЦХВЄ з розумінням до цього поставились і погодились.

Пресвітер церкви доручив мені дізнатися в дружини брата Андрія, Лілії, яке саме в нас там буде служіння і чим ми зможемо допомогти місцевій церкві. Я зателефонувала сестрі, дізналася що від нас потрібно і саме цікаве що я почула це те, що від того місця де ми будемо проживати зовсім близько Азовське море. До нього буквально декілька сотень метрів. Ліля пояснила, що в них є бажання щоб ми хоч трішечки, але відпочили. Звичайно, можливо в когось є така можливість бувати на морі кожного літа, та ще й по декілька раз, але дивлячись на нашу молодь, помічаю що не у всіх так виходить роками, хоча воно не далеко від нас.

Чималенько репетицій оркестру, молодіжного хору, підготовка автобуса, молитви, благословення церкви і 26 серпня 2016 року приблизно о 9 годині ранку ми вирушаємо в дорогу. Скажу відверто що подорожі не тільки цікаві та насичені новими знайомствами та працею – вони об’єднують молодь. В проміжках між служіннями можна вдосталь поспілкуватися, поділитися враженнями, спогадами і звичайно ж переспівати багато чудових християнських псалмів.

Близько 14 години ми благополучно під’їжджали до Дому молитви міста Приморська. Нас радо зустріли місцеві брати та сестри. Ось які християни дивні люди. Побачилися вперше, але через декілька хвилин вже як рідні, наче знали один одного з дитинства.

Помолилися, причому Господь проказав до нас пророче Слово що наше перебування і праця будуть благословенні, і ми будемо про це скрізь свідчити. Саме так і сталось. Пообідавши, поїхали на поселення в село Набережне, де і мали перебувати ці три дні. Дуже тепло нас прийняли брат Андрій і сестра Лілія в своєму помешканні. З радісними посмішками та веселою метушнею облаштувалися. Ви навіть не уявляєте, як було цікаво ночувати по вісім сестер або по десять братів у одній кімнаті!? Ми настільки за ці дні ще більше здружилися, точно як одна сім’я. Але це було вже потім, пізно ввечері, а зараз нас чекала євангелізація в селі Єлизаветівка.

Почалась вона о 18 годині вечора. Брати говорили Слово, грав оркестр, співала молодь, розказували вірші. Багато людей слухало, деякі сиділи від початку й до кінця, інші просто приходили через цікавість дізнатися, хто ж то так гарно грає? Звичайно можливо вірші і псалми не всі почули, але я впевнена, що оркестр чуло все село. До речі, в Єлизаветівці декілька тижнів працювали місіонери з Церкви ОЦХВЄ міста Бердянська. Дай Бог, щоб посіяне Слово дало плід, і не один, а багато.

Вечеряли близько 21 години... Втомлені, зізнаюся, замерзли... Але в серці радість. Як приємно служити Тому, Хто віддав для тебе найдорожче – це Своє життя, і як можна не служити Йому, маючи змогу, час, здоров’я!?

Знаходячись в декількох сотнях метрів від Азовського моря і не доторкнутися до води – це не зовсім правильно. Тому майже всією молоддю ми пішли на берег. Це словами не описати, наскільки ми відчували себе однією великою родиною. Розійшовшись в різні сторони, хто мав бажання міг спробувати воду наяву.

Звичайно після такого було зовсім не просто заснути. Стільки емоцій та вражень. В кімнатах по 6, 8, 10 душ. Відмічу, що брати надали нам, сестрам, право вибрати кращі кімнати та кращі місця, а самі зайняли ті, які лишились. Всі різні, але одна родина. Не передати словами стан душі. Дяка Богу за прекрасну християнську юність.

27 серпня о 10 годині ранку ми провели євенгелізаційне богослужіння у місті Приморську на центральні площі. Все було як завжди: грав духовий оркестр, славили Бога піснями, декламували вірші та відважно звіщали, що Бог любить жителів цього невеличкого міста на березі Азовського моря. Господь дуже благословив служіння. Обідали в Домі Молитви. І вже о 15:00 нас чекали у селі Преслав, якому саме в той день виповнялось 155 років від дня заснування. Тут було не так просто щось людям розказувати про Бога, свідкувати, бо в них свято було якраз у розпалі, але Бог і там не лишив нас Свого благословення. Слово сіялось і багато людей почуло про Спасителя. Слава Богу!

О 17:00 відбулася знову євангелізація на площі міста Приморська, яке ми звершили з великою надією на майбутнє велике пробудження. Вечеряли в Домі молитви і стомлені прибули на своє тимчасове місце перебування. Проте ніхто не поспішав відпочивати. Ми сиділи в дружньому колі і по-сімейному спілкувалися до глибокої ночі. Старші браття не раз намагалися переконати нас йти відпочивати, але як добре що всі наші друзі в церкві, що не тягне нас на спілкування зі світом. Ми були просто щасливі, що нас зріднив Ісус. І це не просто гарні слова.

28 серпня о 9 ранку в місцевій церкві було водне хрещення. Одна молода сестра приймала його в водах Азовського моря. На «морському» хрещенні ми були вперше. Після тихого плеса Дніпра вражали потужні хвилі моря, за якими було майже не чути людських голосів. Потім було Хліболомання в Домі молитви. Наша молодь послужила Словом, віршами, псалмами. Бог дуже рясно поблагословив зібрання. Обід. Потім ми сердечно звернулися в молитві до Господа, який дав пережити велику благодать та почути Його вічне Слово через пророчі вуста. Це дійсно не забувається.

І знову в дорогу, – нас чекали друзі в місті Бердянськ, де відбулася євангелізація о 17:00 в одному з міських скверів просто неба. Багато людей підходили, слухали. Не менше дивилося на нас через вікна своїх квартир, де мешкають. І знову духовий оркестр було чути далеко. В служінні брала участь і місцева молодь, і ми. Все було чудово організовано, видно що тутешні брати та сестри дуже люблять своє місто. Вечеря. Спілкування. Дуже довге прощання, хоч познайомилися декілька годин назад. Знову в дорогу, десь там у безкраїх Херсонських степах загубилася наша Нова Каховка, яка нас певно зачекалась.

Вдома були близько п’ятої ранку. Не буду кривити душею, втомилися. Багатьом вранці на роботу, але в серці невимовна радість від того, що змогли хоч чим-небудь віддячити Ісусу Христу за спасіння та поділитися цією радістю з іншими.

Висловлюємо щиру подяку церквам міста Приморська та Бердянська за теплий прийом, щирі серця. Нехай поблагословить Вас Господь та подасть Вам як дочасні блага так і вічні. Також дякуємо брату Андрію та сестрі Лілії Ганєвим за турботу про нас. Не раз згадуємо ці прекрасні серпневі дні 2016 року. В пам’яті оживають деталі служінь та спілкування і знову серце ніби оновлюється в благодаті та наповняється хвалою Творцеві.

І в закінчення хочеться подякувати всім нашим батькам, дідусям, бабусям, рідній церкві за молитви про нас, за настанови, поради, вказівки. Які ми щасливі що віруючі, що наша юність проходить саме в такій церкві, саме серед такого Божого народу, саме серед таких прекрасних люблячих сердець. Як добре бути з Господом!

Леся КРАВЧУК