Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете «Христианин».

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки


Украина онлайн

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета «Християнин»
(Украина, Херсонская область,
г. Новая Каховка)
приветствует Вас!


На этом небольшом сайте вы можете
прочитать все статьи из нашей газеты,
а так же скачать её электронную версию.
>>Читать последний номер<<
>>Скачать календарь на 2022 год<<

Ще одна здійснена мрія

Всім читачам нашої газети від самого початку її існування відомо про те, що в нашій церкві є духовий оркестр. У кожному номері нашого часопису Вам надавалась інформація про діяльність молоді церкви, зокрема дитячо-юнацького духового оркестру, який був великою підтримкою для нашої церкви у скрутні 2007-2009 роки та й до сьогодні лишився одним із благословень, якими Господь так багато наділив нашу церкву. Цей номер газети не є виключенням. У нас знову приємні новини для Вас. Але все по порядку.

Історія дитячо-юнацького духового оркестру Церкви Християн Віри Євангельської П’ятидесятників м. Нова Каховка, що в Херсонській області, бере початок з 1997 року.

Кравчуку Василю Вікторовичу, пресвітеру церкви, в минулому члену Луцької Церкви ХВЄ, була відома потужна евангелізаційна робота багатьох подвижників на Волині, зокрема, служіння духового оркестру під керівництвом Івана Зуб-Золотарьова. Тому, ще в юності, по переїзді на Херсонщину прийшло на серце бажання за допомогою прекрасних євангельських мелодій сповістити жителям Таврійського краю про Христа Спасителя, а нагода здійснити давню мрію з’явилась лише тоді, коли його було обрано пресвітером Новокаховської Церкви ХВЄ.

З чого все почалось? Якось відвідуючи, до цих пір дружню нам Першу Одеську Церкву ХВЄ, де на той час служителем був Іван Хомич Лещук, пресвітер нашої церкви випадково, через прочинені двері однієї з господарчих кімнат Дому молитви, що по вул. Пестеля 29, помітив майже повний комплект духових інструментів. На прохання Василя Вікторовича всесвітньо відома церква, заснована майже-сторіччя тому Іваном Юхимовичем Воронаєвим, люб’язно надала нам в безкоштовну оренду музичні інструменти. Те, чого не вистачало, докупили і вже 19 лютого 1999 року, перший керівник оркестру Олександр Георгійович Чефранов, взявся до роботи. Спочатку позитивний результат цієї праці здавався малоймовірним, бо започатковувати оркестр, та ще в невеличкому провінційному місті, у відносно не чисельній церкві з неповнолітніми, далекими не те що від майстерності, а навіть від знання нотної грамоти дітьми, було, по меншій мірі, ризиковано. Але завжди особливим рядком в робочому графіку пресвітера і до сьогодні є духовий оркестр, що і не дало зупинитись такій потужній праці навіть у найбільш кризові моменти. Перші репетиції, перші служіння, євангелізації, поїздки. Справа почалась! Першим гімном, який зазвучав у виконанні оркестру був «Шлях до спасіння» (G.F. Root). Через кілька років натхненна гра оркестру у поєднанні з доброзичливими серцями членів Першої Одеської Церкви ХВЄ зробила те, що інструменти, взяті колись в оренду, були нам подаровані. Слава Богу!

Після еміграції першого керівника якого, як батька, любили всі музиканти, прийшла деяка криза у діяльності оркестру. Тоді до становлення та підтримки оркестру доклали і руку, і серце Віктор Анатолійович Балибін, В’ячеслав Михайлович Шевелєв та Віктор Іванович Кривошеєв, за що ми їм дуже вдячні. В цей час колектив налічував до двох десятків юнаків, оркестр складався лише з мідних духових інструментів.

З 1 грудня 2002 року і до сьогодні керівником оркестру є спадковий музикант та аранжувальник Ігор Вікторович Ем. Після довгих пошуків Господь поблагословив віднайти особливе, духовне звучання оркестру. Першим гімном у новому аранжуванні був «О, смерть, де скажи, твоє жало?» (І.С. Проханов), який зазвучав на свято Пасхи 27 квітня 2003 року. У 2004 році Ігор Вікторович отримав спасіння для своєї душі, в цьому ж році він написав перший християнський авторський гімн, який називається «Гефсиманська ніч». А в 2006 році наш керівник вступив у заповіт з Богом через Водне Хрещення і став членом нашої Церкви. Не дивлячись на те, що він чудово грає на багатьох музичних інструментах, улюбленим для нього залишається саксофон. Тому з приходом Ігоря Вікторовича у нашому оркестрі з’явились нові інструменти: тромбони, валторни, кларнети, цілий різновид саксофонів, флейти. На превеликий подив братів виявилось що і сестри також можуть бути членами оркестру. Ми до цих пір не знаємо де наш керівник знаходить інструменти, але їх нам ніколи не бракує. І хоч більшість із них вже зношені «ветерани» з минулого століття, наш керівник вчить нас бережливо до них ставитись, ремонтує і для кожного пише свою партію. Був час, коли оркестр виконував гімни з церковним хором, солістами. На жаль, після 2007 року у нашому оркестрі вже не лишилось тих перших інструментів, а також деяких інших, як наприклад, валторни, вони залишились в захопленому Домі молитви. Але ті не дуже радісні події дають нам поштовх до більш глибокого пізнання Творця та серйозної, наполегливої праці. Тому після 2007 року більшість хористів стали оркестрантами, а оркестранти хористами.

На сьогодні в оркестрі налічується біля сорока музикантів, віком від 11 до 28 років.

Серед них є школярі, студенти, професійні музиканти, педагоги, інженери і навіть наукові співробітники. Музичні інструменти, в основному, виготовлені ще до «радянської» доби і під час неї. А ще в оркестрі відсутні ударні інструменти. Оркестр же церковний.

Основу репертуару складає християнська класика минулих століть (В.А. Моцарт, М.І. Глінка, Ф. Мендельсон, Г.Ф. Гендель, Д.С. Бортнянський), а також твори сучасних євангельських композиторів (В.М.Крейман, Д.Г. Воєвода, І.С. Проханов, Є.Н. Пушков, Є. Гончаренко, С.Д. Бичковський).

В активі оркестру не один десяток проведених євангелізацій та богослужінь, як на Херсонщині, так і за її межами, тисячі кілометрів доріг, радість зустрічей та смуток прощань.

Давньою мрією засновника нашого оркестру Кравчука Василя Вікторовича, керівника оркестру Ем Ігоря Вікторовича та що казати, і кожного оркестранта, було зробити професійний аудіо запис. Багато пошуків, спроб, старань не давали жодного результату. Після поїздки нашої молоді та оркестру, знову ж таки, до Першої Одеської Церкви ХВЄ 8 березня 2015 року ми, від небайдужих, підприємливих одеських братів, отримали щирі, змістовні поради щодо запису оркестру. І почалась праця над здійсненням нашої мрії.

Автору даного повідомлення була довірена праця над організацією цієї справи. Почались пошуки студії, яку не просто було знайти, адже запис більш ніж сорока інструментів вимагає особливих знань, і обладнаного спеціальною апаратурою великого приміщення. Було здійснено кілька сотень дзвінків у майже всі регіони нашої країни. І з кожним дзвінком ми розуміли, що якщо запис відбудеться, то це буде Господнє чудо, адже для цього потрібно було дуже багато фінансів. Були варіанти зробити цю справу в містах Одеса, Миколаїв, Херсон, Вінниця, Київ, але в кожному випадку були різні питання, які ми вирішити не могли. І вже коли наша віра у ймовірність цієї справи була дуже мізерною, Бог поклав на серце зателефонувати брату Шестакову Сергію з Вінниці, з яким я випадково познайомився кілька місяців перед тим. І тут ми зрозуміли, що це Божа відповідь на наші молитви. Це вже був травень місяць, заочно знайомлюсь з керівником музичного відділу ОЦ ХВЄ Миколою Стахановичем Кудименком та заступником керівника відео відділу Барановим Олександром Юрійовичем та домовляюсь про запис оркестру на серпень 2015 року з виїздом студії запису до нас, у місто Нова Каховка. Почались пошуки приміщення, бо ми з 2009 року збираємось в орендованому приміщенні, яке не обладнане ні опаленням, ні, тим більше, не відповідає акустичним вимогам. Керівник оркестру та пресвітер Церкви об’їхали більше десяти приміщень по всій окрузі і лише декілька з них були більш-менш придатні для звукозапису, але й там були заплановані заходи на другу половину серпня. Залишалось одне приміщення, яке нам максимально підходило, це кінотеатр «Юність», що у місті Нова Каховка. Воно Вам відоме по відзначенню 10-тої річниці тюремного служіння 15 листопада 2014 року. Але ми навіть не насмілювались цікавитись ним, адже це найбільш сучасне та дороге для оренди приміщення у нашому місті, година перебування в якому коштує чотиризначні цифри, а нам треба було хоча б декілька днів. Наближалась домовлена дата – 18 серпня, а ми не мали приміщення для запису, лише молились та чекали милості з неба. Тоді Бог поклав на серце нашому брату Лєбєдєву Олександру Сергійовичу, в минулому керівнику євангелізаційного відділу нашої Церкви зателефонувати директору згаданого кінотеатру та поцікавитись про стан справ. Директор повідомила що 19 серпня приміщення, за домовленістю повинне переходити в довгострокову оренду приватній організації, яка буде в ті дні встановлювати нове обладнання. Але порадила написати меру нашого міста листа з проханням про надання нам приміщення кінотеатру для запису... безкоштовно. Що ми з молитвою і зробили. І сталося чудо! Володимир Іванович Коваленко надав нам такий дозвіл з 18 по 21 серпня. Наші молитви подяки, а разом із тим молитви прохання про затримку передачі приміщення хоч на день полинули до небес. І Бог все це почув. Слава Йому!

В цей час вже три місяці оркестр щодня проводив репетиції. Було вирішено зробити перепис репертуару і визначити першочергові гімни для запису. Коли ми переглянули партитури, у нас виявилось більш ніж півтори сотні композицій. Оскільки було не реально записати за два дні такий репертуар, ми вирішили обрати з них п’ять десятків першочергових. І закипіла праця. Багато часу було пожертвувано на підготовку, студенти нашої церкви готувались у своїх гуртожитках і інститутах до і після навчання. Учні-випускники поміж екзаменами не пропускали репетицій. Багато хто відпрошувались з робіт.

Нарешті, 17 серпня 2015 року телефоную брату Миколі Стахановичу і з трепетом у серці питаю, чи вони виїхали до нас, і отримую позитивну відповідь. Декілька днів пішло не те, щоб відпросити від роботи наших братів і сестер для запису. Не все вдалось, наприклад, брата Дмитра Чуприну, молодого батька, звільнили з роботи, на якій він мав високу посаду та добру зарплату. Він знову має роботу, але в іншому місці. Браття-вінничани приїхали ввечері того ж дня, затишок їм надала сім’я Олександра Сергійовича та Тамари Іванівни Лєбєдєвих, за що ми їм дуже вдячні. Перша репетиція і налаштування відбулись о 19:00.

18 серпня 2015 року о 8 годині ранку розпочалась праця. Пресвітер Василь Вікторович зі сльозами на очах поблагословив нас на цю важливу для нашої церкви працю. І ми почали. До 22 години того дня у нас було записано 16 псалмів, деякі з них записували з першого разу, а деякі навіть з шостого. Подібні справи вимагають професійних, більш технічно досконалих музичних інструментів, але й без них, з Божим благословенням та щирим серцем ми змогли записати гру оркестру.

19 серпня 2015 року ми мали свято Преображення, вирішили Богослужіння не пропускати, тому працювали з 8 до 17:30. Потім побували на зібранні, де браття-гості послужили благословенням для нашої церкви, а з 20:00 до 22:00 працювали далі. За другий день записали ще 17 псалмів. Один з наших братів, староста оркестру Віктор Прокопчук з 22:00 до 7:00 був на нічній зміні, а потім цілий день на записі оркестру. Нагадаю, що в той день мали прийти майстри і встановлювати обладнання, але ми їх чомусь так і не побачили.

20 серпня 2015 року так само о 8 годині ранку ми почали роботу і вже о 14:00 прийшли нові орендарі кінотеатру, до 17:00 ми записали ще 12 псалмів. Потім попрощались із нашими братами, поблагословили їх в дорогу, сфотографувались на згадку, подарували їм фото молоді та оркестру. Ми зрозуміли, що то Бог все влаштовує, і коли Він відкриє двері, то ніхто не зможе зачинити. Також ми отримали нових друзів для нашої церкви.

З того моменту пройшло декілька місяців, на владнання всіх питань по зведенню записів, дизайну дисків та оформленню альбомів. І нарешті, 27 грудня 2015 року, в нашій церкві були представлені перші, і, надіємось, не останні альбоми нашого оркестру. Вийшли в світ чотири альбоми по 12 псалмів.

Попереду багато праці для духового оркестру, але певний етап пройшли, втілилась одна із мрій членів нашої багатостраждальної церкви. Висловлюємо Господеві щиру подяку за пресвітера Кравчука Василя Вікторовича, що в найбільш складні моменти цієї праці надихав нас і не давав опустити рук, за те, що Бог дав нам такого чудового керівника оркестру Ем Ігоря Вікторовича, який із щирим серцем виконує довірене йому служіння, за братів Кудименка Миколу Стахановича та Баранова Олександра Юрійовича, які відправились у дорогу не знаючи нас і приклали максимум зусиль для втілення цієї мрії, за мера міста Коваленка Володимира Івановича, який безкоштовно надав нам приміщення для запису, за сім’ю Лєбєдєвих, за батьків наших оркестрантів, які нас годували, та допомагали в охороні, за кожного члена Церкви, який підтримував нас у молитві і за кожного оркестранта, який був присутнім на записі або з певних причин не зміг бути з нами, і за Вас, дорогі читачі нашої газети, ми віримо, що Вашими молитвами Бог також благословляє нашу церкву.

Нехай поблагословить Вас Господь і подарує чудові хвилини спокою та втіхи.


Андрій КРАВЧУК


Газета «Християнин» 04(58)2015


© 2008-2020