Дні минають швидко, мов на крилах (Вірш. Псалмоспіви, №349)
Дні минають швидко, мов на крилах, З днями пролетить життя, I свої розправивши вітрила, Відлетить у майбуття.
Поки угорі синіє небо, Квітнуть молоді літа; Часу марно гаяти не треба, Вічність часу не верта.
Обіб’ють дощі зів’яле листя, Відсумують журавлі. Відлунає пісня урочиста, Змовкне у вечірній млі.
Не марнуй же, юність, днів найкращих, Бо з усіх життєвих втрат, Втрата часу – саме є найтяжче, – Час – це найдорожчий скарб.
І її життя – святий дарунок неба, Принеси до ніг Христа. Часу марно гаяти не треба, Вічність часу не верта.
А літа пливуть немов на крилах, З ними пролетить життя. Юність, направляй свої вітрила У щасливе майбуття.
(Псалмоспіви, №349 (Автор невідомий))
Газета «Християнин» 05(43)2011
|