Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете «Христианин».

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки


Украина онлайн

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета «Християнин»
(Украина, Херсонская область,
г. Новая Каховка)
приветствует Вас!


На этом небольшом сайте вы можете
прочитать все статьи из нашей газеты,
а так же скачать её электронную версию.
>>Читать последний номер<<
>>Скачать календарь на 2022 год<<

Обережно – вовки!

Ще цього нам не вистачало. Не в лісах, ні!

А у нашому степовому краї з’явилися ці небезпечні сірі істоти.


І не один якийсь там вовчисько забіг поживитись херсонськими зайчиками чи ягнятками. Вже цілі зграї цих жорстоких і сильних хижаків хазяйнують на наших полях, в селах, часто нападаючи і на людей. Буде доречно нагадати про обережність, особливо жителям сільської місцевості, зокрема і нашим братам, і сестрам по вірі.

Мій знайомий, служитель невеличкої сільської церкви, їдучи вранці автомобілем, зустрівся з великим вовком. Так той і знаку найменшого не подав, що боїться людини чи автомобіля. Брат постояв та й поїхав, бо спішив, а цей степовий розбійник так і лишився стояти. І в тому погляді очей, у самій поставі не стільки сили чи влади, скільки ненависті і зла. Брат розповів, що, навіть, не дивлячись на свою вдачу, все рівно вовки залишаються вовками, і хоч деяких речей, та бояться. Але вовки, що народилися від схрещення з великими породистими собаками, не бояться нічого. Сильні, злі, безстрашні, в основному, саме вони і нападають на людей, бо в їх жилах тече і хижа, і свійська кров.

В одній з книг про пошук Ноєвого ковчега я прочитав, як багато натерпілись християни – дослідники в горах від зустрічей з такими «свійськими» вовками. У Слові Божому часто зустрічається слово: «Стережіться». Цікаво, що Святе Письмо закликає берегтись і вовків, і собак. «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас у одежі овечій, а всередині – хижі вовки» (Мтф. 7:15). «Стережіться собак, – стережіться працівників лихих...» (Фил. 3:2). А перша людина, що одержала цей неприємний епітет був найменший син Якова. Послухайте, як сказав про нього батько: «Веніамін – хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич» (Буття 49:27). Історія цього Ізраїльського племені дуже яскрава і значима. Воно межувало з коліном Юди, і цікаво, що окрім таких впливових міст як Єрихон, Вефіль, Гаваон, Рама і місто Єрусалим було в їх спадку. Але поруч з цим жодне з племен, захищаючи гріх і беззаконня, не повстало проти всього Ізраїлю війною, як нащадки Веніаміна. Пригадайте лише справу міста Гіви. На євреїв наводили жах їхні лучники і пращники. Але з 12 колін лише Веніамінове залишилось в іудейському царстві після розділу держави. А скільки пережила країна від протистояння дому царя Саула, з коліна Веніаміна і Давида? І в часи апостолів, і сьогодні у церкві є люди, що живуть подвійною мораллю, які думають, що і жителям неба можна мати подвійне громадянство. Світ і церква для них речі абсолютно співзвучні і співіснуючі. І тут, і там вони відчувають себе як риба у воді, чи вірніше, як вовк у полі. В Церкві вони одягають овечу шкіру, а в темряві ведуть себе як «вечірні вовки» (Соф. 3:3). І здавалося б, ну раз так, біжіть собі у поле і живіть привільним життям. Так ні. Вони обов’язково межують з Єрусалимом, вносячи в Церкву гріх, беззаконня, розлад, намагаючись скаламутити, немов воду, чисте, євангельське вчення. І знову Біблія попереджає: «Благаю ж Вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх, бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серце простодушних» (Рим. 16:17-18).

Один наш брат, старець, що в юні роки багато пас овець, розповідав, що тактика вовка, в принципі, проста. Непомітно підкрастись, вчепитись в овечку і чим швидше відтягти її від отари. Як тільки з поля зору овечки зникає отара, вона вже біжить так само швидко, як і хижак, куди йому заманеться, а далі все по старому, зловісному сценарію.

Ще одна особливість. Якщо вовк добереться в кошару, то забере з собою одну овечку, але винищить всіх. Ось чому і Господь Ісус, і Апостоли просили, щоб ми були не найманці, яким «...вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить» (Єв. Ів. 10:12). А щоб пасли Христову отару. І тут мова не тільки про соковиті трави і тихі води. «Стережіться» – це пильність, контроль і навіть, якщо треба, битва, як каже апостол: «щодо прибулих фальшивих братів ... то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії» (Гал. 2:4-5). Помітили, яка категоричність у словах апостола Павла? З овечками можна і потрібно вести діалог, поправляючи, перев’язуючи рани, рятуючи від небезпеки. З вовками мова повинна бути мовою ультиматуму.

Вперше цих хижаків я побачив у Миколаївському зоопарку, і переконався, що «книга Божия права». І тигри і леви, і ягуари на мене не справили особливого враження. Так, і грація, і велич, і сила притаманні їм. Але ось і величезна залізна клітка, по якій безперестанку бігала пара сірих вовків. Раз-по-раз, коли вони зупинялись в кутку, я ловив на собі погляд їхніх очей і зрозумів, що недарма так багато порівнянь з ними таїть Біблія. То наскільки небезпечніші ті, що приходять до нас, не приносячи євангельського вчення. Скільки розділень, скільки розбитих доль там, де слабодухі пастирі зайняли вигідну, на перший погляд, позицію терпимості і невтручання. І навпаки, де служителі, Церковна Рада і вся Церква пильнують і остерігаються – бути там дощам благословень, і перебуватиме Сила Духа Святого. Алілуя! Було це і в історії нашої церкви. Цим вовкам у овечій шкірі вдавалося викрадати слабких, охочих до всяких вітровчень, овечок, але пильність сторожів, мужів Божих зводила нанівець всілякі маскування і задуми.

Дорогі брати служителі, проповідники! Дорога Христова Церкво! Час останній. Нас послав Ісус як овець серед вовків «Не лякайся, черідко мала. Бо сподобалося Отцю Вашому дати вам Царство» (Єв. Луки 12:32). Пильнуйте, остерігайтесь, надійтесь, і знайте, що завжди з нами у нашій боротьбі Добрий Пастир Ісус Христос. І поки ти живеш по Євангелію, ти нездоланна, Церкво!


Василь Кравчук


Газета «Християнин» 01(19)2006


© 2008-2020