Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

Василь Малик: Буковина має благоприємний час, щоб працювати для Господа

Відвідавши XIV З’їзд ВСЦХВЄП у Чернівцях, головний редактор «Християнина» зустрівся з ректором Чернівецької Біблійної Семінарії пастором Василем Георгійовичем Маликом і поцікавився духовним життям Буковини.


– Питання до вас: чим живе зараз Буковина?

– Буковина зараз переживає, (я думаю, подібно як і все наше братерство на Україні, бо, ми бачимо, сьогодні така тенденція: все йде до сучасності), про те, щоб зберегти народ Божий в чистоті, святості перед Господом для того, щоб ми не втратили той спадок, який нам залишили наші старші покоління. Ми маємо чудову спадкоємність наших братів, наприклад, брата Воробця Івана, який багато працював на ниві Божій. Буковина – край, де живуть багато націй, особливо румун. Вона розділена на Північну Буковину (це є наш край Чернівечина) і Південну Буковину (знаходиться на території Румунії). Але ми працюємо разом, – брати з Румунії приїжджають до нас. В якійсь мірі, наша духовність підтримується тим, що ми живемо спільно з нашими братами, в мирі і злагоді. Стараємося і з іншими братами мати добрі стосунки, і вболіваємо за те, щоб зберігати в чистоті наші церкви, особливо нашу молодь. Ми бачимо, що з-за кордону плине багато різних вчень. Тому наша семінарія (яка в цьому році буде святкувати своє десятиріччя), працює в напрямку здорової науки. Готуємо викладачів, які б могли бути, безпосередньо, наші викладачі, тобто місцеві. Це й дешевше обходиться, і вони більше розуміють наші обставини, наше життя, мають більший вплив на студентів. Саме вчення викладається згідно нашого переконання, нашого розуміння. Відповідає тим добрим традиціям, які нам залишили наші попередники, що пройшли через тюрми і страждання.

Також молимося Господу про духовне пробудження на нашій Буковині. За цей невеликий час (8 років) в нас багато відкрито нових церков. Зрозуміло, що потрібно проводити вчення, потрібно навчати служителів. На обласній раді брати вирішили, що на служіння рукопокладати будуть тільки тих братів, які пройдуть потрібний курс навчання, щоб могли отримати основи віровчення, могли здати певні іспити. Так ми готуємо наших служителів.

В нас є чудове туристичне містечко для відпочинку – Берегомет. Там в нас є будинок, який хочемо обладнати для дітей сиріт. Хочемо організувати там церкву і відкрити філіал нашої семінарії. В тому ж місті влітку ми плануємо проводити семінари для служителів: пасторів церков, дияконів, вчителів недільних шкіл, керівників молоді. Для багатодітних матерів також бажаємо проводити певний курс навчання, на основі семінарів. Ще плануємо, якщо Господь благословить, дозволить, розробити програму для наших церков, щоб в церквах можна було мати розбір Слова Божого, вивчення Біблії. Бажаємо вдосконалити програму для праці з новонаверненими. Це такі основні наші плани.

Ще Буковина переживає проблему виїзду за кордон наших братів, особливо служителів, котрі пройшли випробування. Багато церков, в яких 80-90% – це нові члени, з якими треба працювати. Молимося, щоб Господь благословив нас у цій праці і віримо, що Він допоможе.

– Ваші побажання віруючим на Херсонщині.

– Моє побажання для братів і сестер на Херсонщині, щоб Господь благословив їх у пробудженні. Край має мало церков, і ми переживаємо за це. Миколаївська і Херсонська області багато в чому зріднені з нашим краєм. У часи колективізації наших віруючих братів примусово висилали у Таврійські степи. Тут, де вони жили, в польових місцях, їхні будинки руйнували, щоб розширяти поля. Навіть з моєї родини прабабуся була вислана туди. Пам’ятаю, коли вона розповідала, як було важко там жити, мене це дуже стривожило. їм давали там працю і завозили їжу. Але бувало так, що вона декілька днів не їла, бо привозили їжу і питали: «Ви в Бога віруєте?» Вона, маючи страх Божий в серці, не могла відректися і казала: «Так, вірую!» «Так як що ти віруєш, то нехай тобі твій Бог дасть їсти». Так часто траплялось, аж поки люди не зжалилися над нею і не дали їй кожен трішки від свого мізерного пайку, щоб підтримати її. Але Господь допоміг їй, і вона повернулась. Потім свідчила про те, як Бог її зберіг, бо вона не відреклась від Господа, але залишилася вірною.

Ще раз бажаю братам та сестрам Херсонщини, щоб Господь дав їм духовні сили, щоб прийшло пробудження, щоб край був дійсно для Господа. Також, щоб вони були вірні Господу в цей останній час, коли ми бачимо скорий прихід Господа нашого Спасителя Ісуса Христа, щоб вони залишились вірними і ми всі разом могли бути в тих обіцяних чудових місцях.

– Дякую вам за побажання і бажаю вам рясних Божих благословінь.

– Дякую, нехай Господь благословить вас у всьому.


Василь КРАВЧУК


Газета «Християнин» 02(13)2004


© 2008-2020