Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

Дійсність

«…бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений» (1 Кор. 5:7)


Повітря, пронизане духмяно-медовим запахом, повільно заповнювало простір. Над щойно розквітлими квітами плодових дерев невпинно дзижчали бджілки-трудівниці. Пташки, повернувшись з теплих країв, весело виспівували свої весняні, поки що безтурботні, пісні. Обіднє сонечко лагідно зігрівало своїми промінчиками землю, яку рясно вкрила шовкова зелена травиця. Подих весни відчувався усюди.

По вулиці легкою ходою йшла маленька дівчинка-школярка. Її личко, всупереч усьому прекрасному довкола, чітко виражало стурбованість. Сьогодні у класі, де вона навчається, на уроці «Я і Україна» учителька старанно пояснювала діткам, як український народ готується до свята Великодня. Вона у великому захваті розповідала: «Люди обов’язково повинні на протязі певного часу бути до свята в посту. На «чистий» четвер прибирати з вулиці та з середини свої помешкання, прати одяг та купатися. У світлиці на столі треба стелити білу, бездоганно чисту скатертину, а під неї, як велику необхідність, класти часник в знак захисту від злих духів. Випікають смачні «пасочки», фарбують крашанки «Берегині». Для розмальовування писанок використовують фарби різних кольорів. Червоний колір означає радість життя; чорний і коричневий – родючість землі; жовтий – урожай; голубий і синій – небо, повітря, воду; зелений – весну, розмаїття рослин. Святі писанки «Берегині» – символ вічного життя й добра. Розписувати їх тільки у доброму настрої. На саме свято люди вітають один одного дивними словами «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!», тричі цілуються, писанками обмінюються та граються ними у «навбитки», випробовують на міцність. Ці обряди передаються з покоління в покоління». На цьому поважно закінчила свою розповідь вчителька

Дівчинка Тетянка була з християнської сім’ї, тож учителька після пояснення звернулась сама до неї із запитанням:

– Таню, а в вашій церкві теж так вчать чинити?

– Ні, – чемно відповіла учениця.

– Тож, як бачите, ми всі такі грішні, що ніхто з нас не святкує Великдень як потрібно, ніхто не додержується обрядів, – зробила висновок учителька.

Ця подія глибоко запала в душу дівчинці, для якої слово «Пасха» було щось зовсім інше. Ідучи, сама до себе, вона міркувала: «На тому тижні вчителька пояснювала, що людина пішла від мавпи, вона докладно розповіла нам поступовість цього перетворення». Думки не лишали маленьку голівку дівчинки, і вона думала далі: «Що ж воно таке, як можна просити в неіснуючого Бога захисту від неіснуючих злих духів, та ще й за допомогою часнику?»

Дівчинка йшла з великою тугою на серці, в думках виникало безліч питань, які бентежили її маленьку душу. За тугою вона не могла помітити тої чудової краси, яка оточувала її, не могла почути ці гарні весняні пісні пташок-переліток, не могла розділити їхню радість повернення на батьківщину. Дорога додому здавалась нескінченною. Нарешті вона переступила поріг своєї домівки. Побачивши свою засмучену доньку, мама зрозуміла без слів – щось сталося. Після обіду поцікавилась подіями, які відбувалися у школі, і дівчинка з радістю поділилась своїми переживаннями. Вислухавши Тетянку, мама щиро та лагідно посміхнулась.

– Так, моя люба, вони недалеко від істини, тільки не часником можна звільнитись від злого Духа, Біблія говорить: «…не виходить інакше, як тільки молитвою і постом». А Бог існує і Він Творець Всесвіту, а також людей, і зовсім не залежить Його існування (вірять вони в Нього чи ні) від їхньої невіри.

– Чому ж люди вигадують щось інше? – запитала дівчинка.

– Сам Ісус на це запитання відповідав так: «Помиляєтесь ви, не знавши Писання, ні Божої сили» (Мф.22:29). Коли б усі люди читали Слово Боже – Біблію, вони, певно, знали б про Боже існування – «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Боже» (Рим.10:17). Знали б про християнські свята, що вони означають, і як їх повинно правильно святкувати. Звісно, вони б піклувались не тільки про фізичну частину, але й про духовну. Візьмемо декілька прикладів з людського життя: якщо людина сіла за кермо автомобіля, не вивчивши всі правила дорожнього руху і не розуміючи, що говорять знаки, які стоять на дорозі, вона не зможе вірно рухатись по шляху. Така поїздка закінчиться нещасним випадком, або, в кращому разі, штрафом для водія. Якщо господарка, яка зовсім не розуміється в випіканні здобного тіста, візьметься за діло, в неї, звісно, нічого не вийде. Їй спочатку потрібно гарнесенько вивчити усі секрети кулінарії. Коли учень ходить до школи і не виявляє старанності у навчанні, то приходить час контрольної перевірки, і йому здається все таким тяжким та незрозумілим. Відповідно, він робить багато помилок і отримує незадовільну оцінку.

І так у будь-якому ділі, якщо людина не знає лісу, вона легко може заблукати в ньому.

Якщо людина не читає Біблію, вона нічого не може зрозуміти в духовному житті. Така людина живе у повному незнанні Бога. Вона починає прислуховуватися до різних повір’їв, чинить так, як чинили її батьки, і це вважає за святість, правильність.

Ми маємо велику перевагу у тому, що Бог дав нам пізнати Його любов до нас, яку Всемогутній явив світові в Сині Своїм. «…щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів.3:16).

Тож свято Великодня для християн, то «…Христос. за нас у жертву принесений» (1Кор.5:7), то знак Божого прощення гріхів людських, знак примирення Бога з людиною. І ніякі обряди, які чинять люди по своєму незнанню, не звільнять їх від їхніх поганих вчинків, а тільки Кров Христа, Його смерть, Його воскресіння!

Лице дівчинки просвітліло і залилося радісною посмішкою від дивного спокою, який наповнив до краю її серце. З її вуст полилась чудова пісня про дивне свято Христового Воскресіння.

Другого дня, ідучи до школи, дівчинка помітила красу весни, яка оточувала її навкруги. Вона йшла і з подякою вдихала свіже повітря. Їй здавалось, що кожна краплинка роси на листочках звіщала про чудове свято Великодня, що кожна пташина пісенька величає святе Христове Воскресіння. Ніжні квіточки нарцису і тюльпану привітно покачують голівками, вітаючи її з наближенням цього, надто важливого, свята. Свята, яке святкують багато людей, навіть не розуміючи до кінця його величного значення. Але Тетянчине серце завмирало від трепету перед безцінним Христовим подарунком Спасіння особисто для неї самої.

Христос воскрес, переміг смерть і дарував кожній людині по її вірі вічне життя.


Галина Маліна


Газета «Християнин» 01(23)2007


© 2008-2012