Газета «Християнин» (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас! На этом небольшом сайте вы можете прочитать все статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию. >>Читать последний номер<< >>Скачать календарь на 2022 год<<

Слова Христа про вогонь

Мир Вам! Маю бажання поділитися словом Божим, записаним в Євангелії від Луки 12:49 «Я прийшов вогонь кинути на землю, – і як Я прагну, щоб він уже запалав!». Хочу наголосити собі і вам, брати і сестри, що ми маємо справу з Богом завжди, на кожному кроці нашого життя. І коли у нас сонечко світить у житті, і коли нестерпні болі – Він з нами, наш Бог. Коли сталася трагедія в Штатах, і задали питання президенту Америки: – Де був Бог, коли сталася трагедія з баштами і із тисячами американських людей? Президент відповів: «Бог був на своєму місці». Алілуя! То наш Бог, з яким ми маємо справу на кожному місці нашого життя. Блаженна людина, яка розуміє це, усвідомлює ці речі і досягає того, чого хоче Бог. Уявляєте, Христос прийшов вогонь кинути на землю. Як ви думаєте? Він кинув його? Каже Христос: «Як Я прагну...» виявляється, Бог прагне. Уявляєте? Бог прагне, щоб цей вогонь запалав! Що ж бракує тепер? Я не раз приїжджав до своїх батьків, і тато майже кожного разу задавав мені деякі запитання. Одне з них було таким: «Чому так мало чуд Господніх? Чому так мало масового пробудження?» Кожного разу він молився, він страждав цим, він чекав цього. Батько перейшов у вічність. Він чекав – не дочекався, але його молитви увійшли в Господню чашу молитов. Моє життя продовжується в тому ж борінні, аби Бог діяв потужною силою Своєю. Він знає те, про що ми думаємо кожного дня, коли при особливій зустрічі воно виривається у нас з грудей. Коли з’явився Ангел Божий Гедеону і каже: «Господь з тобою!» Гедеон сказав те, що в нього в серці накопилось: «Якби Господь був з нами, то невже наш народ Ізраїльський так страждав би, і де ті чуда, про які розказували нам батьки наші».

Шановні! Розумієте про що йде мова? Гедеон жив тим, він страждав тим, він прагнув Господнього визволення, і Бог його використав у цьому плані і дав свободу Своєму народові. Слава Богу!

Чим живемо ми? Шановні мої брати, сестри мої! Чим наповнене наше серце? Небо прагне, щоб вогонь Божої благодаті запалав! Алілуя! Небо цього прагне! Ви знаєте, Бог якось робить зовсім не так, як ми плануємо, чи як уявляємо, можливо. Але коли ми стараємося, коли ми ревнуємо, Бог звершує Свою волю. Ви знаєте, важко уявити, що каже Господь! Наприклад, «іди на дорогу яка порожня». Це було зовсім не зрозуміле для Пилипа. Або каже Христос «вона не вмерла, а спить». Всі сміялися з Нього. Ви розумієте про що йде мова? Як Бог робить, як Бог діє? – Господня робота не така, як нам здається. Тому що Він – Бог! Йому кажуть, що вже четвертий день, вже запах чути, а Він каже: «Відваліть каменя». Алілуя! То Господь. Нам не віриться, ми звикли до земного, до наших хвороб, до наших проблем, і, можливо, непотрібних страждань. Ми звикли. Бог хоче Божественного, чудного, сильного, щоб дійсно прийшло пробудження. Я згадав книжку проповідей Ерло Штегена. Багато з нас читали цю книжку, і то необов’язково, щоб храм Господній був в центрі міста, можливо він десь на околиці села, а можливо в якомусь корівнику, як там пишеться, але коли діє потужна сила Святого Духа, – збігаються люди. Він кличе людей, Він спонукає людей. І біжать люди і сповідаються, каються, як в часи Івана Хрестителя. То дія Святого Духа. Каже Господь: «Як Я прагну, щоб цей вогонь запалав!» О, то дійсно так.

Один з наших братів, присутніх на цьому місці, часто проповідує на відкритті домів молитви, про те, що коли горів храм, то позбігалися люди гасити пожежу.

Було врятовано майно, і згасла пожежа. А потім священик так оглядає всіх, хто прийшов на допомогу, і каже: «І ти прийшов, дякую тобі, і ти прийшов, і ти». Коли дивиться, поміж людей стоїть атеїст, що теж допомагав гасити пожежу: «І ти прийшов». А той каже: «О, якби ваші церкви горіли завжди, тут завжди було б повно людей!» Це сказано образно, але велика доля правди є в цьому. Бо якби в Господній церкві палала Господня благодать, той вогонь, про який сказав Христос, непотрібно було б рекламу робити, діяв би Дух Святий, і бігли б люди, тому, що то робота Святого Духа. То робота не наша, а благословенного Бога – спасати людей. Наша справа – проповідувати, а спасає Господь. Тому Бог говорить нашим серцям (мені дуже подобається цей вислів): «Як я прагну!» Дав би Господь і нам це прагнення, яке було в одного простого брата Максима; він з дня на день, з року в рік постійно проповідував Євангеліє. Бували такі моменти, що його слухати не хотіли. Якось один чоловік взяв його навіть за груди й викинув з хати, а той Максим каже до нього: «Не викидай мене, ти ще сам будеш проповідувати Євангеліє». Це було сказано Святим Духом від Самого Бога. Ви знаєте, півроку тому запросили нас відвідати церкву в одному селі. Там Бог церкву створив, там дім молитви придбали гарний, акуратний, благословенний. І коли ми приїхали рукопокладати пресвітера і диякона, нам сказали, що на пресвітерське служіння рукопокладається Олександр, той, який колись Максима з хати викидав. Бог звершив Своє чудо! Чудо вогню благодаті. Бог є Бог чудес! І Він звершує, коли ми знаємо в ім’я Кого ми звершуємо роботу Господню. Хай Господь допоможе, щоб дійсно ми ревнували, старалися, а Бог в боргу не залишиться!

В одній церкві на Поліссі готувалися до водного хрещення 16 душ, (це дійсно було декілька років тому). Почали хрестити людей, і почали люди каятися ще і ще... Каже один брат: дивлюся, на тому березі стоїть чоловік і жінка. Він держить її, не пускає, а вона вирвалась із рук чоловіка – і в воду. Пройшла через весь ставок, прийняла водне хрещення, і через всю воду знов до чоловіка. Він тоді не пускав, а тепер допоміг їй вийти з води, поцілував її і сам пішов приймати водне хрещення, туди, до служителів Господніх. Замість 16 прийняло 53 чоловіки водне хрещення! І ні один не відпав! Всі служать Господеві! Алілуя! Така вона, робота Святого Духа!

Ми часто, дійсно, говоримо тисячі проповідей, щоб хтось один спасся. А апостол Петро під благодаттю Господньою сказав одну проповідь, і Бог три тисячі спас. Це робота Божа, ось яка вона!

Шановні, Бог каже: «Вогонь прийшов кинути Я на землю і як Я прагну...» Вслухайтесь! Сам Господь прагне! Що залишилось нам робити? Включимося в волю Божу. Бо Він прагне, щоб вогонь запалав! Чи ж не прагнемо і ми цієї благодаті, сили Святого Духа та дії Божественної? У наш час, у нашій місцевості, в наших церквах хай прийде прагнення в наші серця. Тож нехай і ця простенька наша молитва включиться в процес молитов за прагнення Ісуса, щоб запалав вогонь Господньої благодаті.

Віктор Боришкевич