|
Основи віровчення та богослужбової практики ВСЦХВЄП (Закінчення)(Закінчення. Початок у № 2(06)2001, № 1(07)2002, № 02-03(08-09)2002) Шлюб 1. Шлюб установлений Богом. Бут. 1,27-28; «І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них; «Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю...», Бут. 2,24; «Покине тому чоловік свого батька та матір свою та й пристане до жінки своєї, – і стануть вони одним тілом». 2. Підтверджений Ісусом Христом і апостолами. Мт. 19,4-6; «... Той, Хто створив споконвіку людей, «створив їх чоловіком і жінкою. І сказав: «Покине тому чоловік батька й матір...», 1 Кор. 7,2; Євр. 13,4. 3. Шлюб не можна розривати. Мт. 19,6-9; «Тож, що Бог спарував, – людина нехай не розлучує!», 1 Кор. 7,10. 4. Шлюб віруючої людини може відбутися «тільки в Господі», тобто з віруючою людиною. 1 Кор. 7,39; «...за кого хоче, аби тільки в Господі». 5. Шлюб як Боже установлення і громадянський акт, оформляється за законами країни. 1 Пет. 2,13-14; «Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа...» 6. Шлюб благословляється молитвою Церкви з наставленням священнослужителя у Слові Божому Кол. 3,18-19; «Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі! Чоловіки, любіть дружин своїх і не будьте суворі до них!», Еф. 5,22-31. 7. В разі смерті одного з подружжя Боже Слово не забороняє тому, хто залишився в живих повторно стати до шлюбу, але тільки в Господі. 1 Кор. 7,39; «Дружина законом прив’язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі». 8. Діти в сім’ї є дорогоцінним даром Божим. Пс. 126,3; «Діти – спадщина Господня, плід утроби – нагорода!» 9. Батьки повністю відповідають за народження і виховання дітей у Євангельському дусі, в любові до Бога, до людей, до праці, Бут. 1,28; «І сказав Бог до них: «Плодіться і розмножуйтеся...», Еф. 6,4; «Батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» V. НАШЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЗОВНІШНІХ До інших конфесій 1. У стосунках з віруючими інших конфесій потрібно керуватися Словом Божим, яке навчає любові, християнської поваги і миру. Рим. 12,10; «Любіть один одного братньою любов’ю». Рим. 14,19; «Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного». 2. Не виявляти ворожнечі, осудження, лихомовства. Еф. 4,31-32; «Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом з усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив». 3. Усіх віруючих, відроджених згори, вважати Божими дітьми. Ів. 1,12; «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його». 4. Проявляти обережність в спілкуванні з вчителями єретичних наук. 2 Тим. 2,25; «...що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати...», Мт. 24,4; «Стережіться, щоб вас хто не звів!», 2 Ів. 10. До світу 1. Наше ставлення до світу кількома позиціями Божого Слова: а) Любов до грішника: Ів. 3,16; «Так бо Бог полюбив світ...» б) Ненависть до гріха: 1 Ів. 2,15; «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли хто любить світ, у тім немає любові Отцівської...». Пс. 44,8; «Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів...» До світської влади 1. До світської влади, згідно Слова Божого, ми відносимося як до Божої установи. Рим. 13,1-2; «...влади існуючі встановлені від Бога». 2. Християнин повинен: а) коритися владі. Рим. 13,5-7; «Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління», 1 Пет. 2,13-14 – не переступаючи заповідей Господніх. Дії. 4,18; «...Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?», Дан. 3,16-18; б) віддавати належне. Мр. 12,17; «...віддайте кесареве – кесареві, а Богові – Боже!», Рим. 13,7. в) молитися за владу. 1 Тим. 2,1-4; «Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей: за царів та за всіх, хто при владі...» г) відділення Церкви від держави відповідає принципам Слова Божого. Ів. 18,36; «...Моє Царство не із світу цього...» VI. МИ ОЧІКУЄМО Другий прихід Ісуса Христа та воскресіння мертвих 1. Ми чекаємо другого приходу Господа нашого Ісуса Христа в силі та славі. Дії. 1,11; «...Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо», Мт. 24,30; «...і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних і з великою потугою й славою», Ів. 14,3. 2. Другий прихід Ісуса Христа супроводжуватимуть такі події: а) воскресіння померлих у Христі. 1 Сол. 4,16; «Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангела та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі», 1 Кор. 15,52. б) переміна Божих дітей, що залишились живими. 1 Кор. 15,52; «...а ми перемінимося». в) урочиста зустріч Церкви з Господом. 1 Сол. 4,17; «Потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом». Тисячолітнє Царство Христа 1. Ісус Христос з Церквою прийде на землю, щоб заснувати царство на тисячу років. Об. 20,6; «Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ним друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років». 2. Диявол буде зв’язаний на тисячу років. Об. 20,1-3; «...і схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років, – та й кинув його до безодні, і замкнув його і печатку над ним поклав...» 3. Тисячолітнє царство Христа – це буде царство: а) миру. Іс. 2,4; «...і мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни», Іс. 11,6-9. б) правди. Іс. 11,5; «І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же – поясом стегон Його». в) богопізнання. Іс. 11,9; «...бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває», Єр. 31,34. Загальне воскресіння мертвих та Божий суд 1. Після тисячолітнього царства загальне воскресіння мертвих. Об. 20, 11-13; «І дало море мертвих, що в ньому, і смерть, і ад дали мертвих, що в них...», Ів. 5,28-29; «...всі, хто в гробах, – Його голос почують і повиходять...» 2. Справедливий Божий суд. Об. 20, 11-12; «І я бачив престоли великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, ...і суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми». 3. Диявол, смерть, ад та всі не спасенні грішники, імена яких не були вписані в Книгу Життя, будуть вкинуті в озеро огняне, на вічну муку. Це друга смерть. Об. 20,10,14-15; «А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені вони будуть день і ніч на вічні віки. Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, – озеро огняне. І хто не знайшовся записаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне», Мт. 25,46, Об. 14,11. 4. Блаженний, хто має частку в першому воскресінні, над ним друга смерть не має влади. Об. 20, «Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади...» Нове небо і нова земля 1. Теперішні небо і земля очікують слідуючу долю. 2 Петра 3,10; «...З гуркотом небо мине, а стихії розпечені ринуть, а земля ти діла, що на ній, погорять». Об. 20,11. 2. За обітницею Христа ми очікуємо нового неба і нової землі. 2 Пет. 3, «Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває», Об. 21,1; Іс. 65,17. 3. Церква і спасенні народи вічно житимуть з Христом на новому небі і новій землі. Об. 21,3-4; «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре. І не буде вже смерті, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» Амінь. Газета «Християнин» 01(10)2003 |
| © 2008-2020 |