Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи
Попустительство - грех
просмотров: 3714
Довірся мені...
просмотров: 1666
Следы (стих)
просмотров: 5068
Дещо про календар
просмотров: 2367
Урок
просмотров: 2155
День подяки Богові
просмотров: 3460
Чудесное избавление
просмотров: 962
Те, що маємо не цінимо
просмотров: 3251
От Пасхи к Воскресению
просмотров: 1496
Из смерти в жизнь
просмотров: 2783

Всего статей: 666


Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

Новий Дім молитви в м. Херсон (вул. Сухарна, 9)

Наша рідна Херсонщина наділена особливими можливостями. Наприклад, якщо говорити про географічні особливості, то вона омивається двома морями – Чорним та Азовським. Також має третє море, своє власне – Каховське. Через її землі протікає найбільша в Україні та третя в Європі ріка – славетний Дніпро, від якої бере початок розгалужена мережа каналів та водойм. Всього цього, на перший погляд, було б достатньо, щоб забезпечити зрошенням всю область. Проте зовсім недалеко від цих водяних артерій розташовані випалені сонцем степи, зокрема і далеко відома, єдина в Європі пустеля – Олешківські піски. Дещо схожий вигляд має християнське життя області. Сюди, в колишню губернію, часто висилали християн, тут розташовувались німецькі християнські колонії, в радянські часи дуже багато віруючих християн прибуло, але більша частина з них перетворилась на духовні пустелі без живої води. Потім у пізні радянські часи та перші роки незалежності, коли почало відроджуватись і поширюватись християнство, багатьох поманили далекі багаті краї. Попри це, серед степів та пустель лишились оазиси духовного життя, що символічно розташувались поблизу річки Дніпро. На щастя, в число тих, хто лишились служити Богу на Херсонщині, ввійшли мої дідусі та бабусі, мої батьки, а також багато наших дорогих друзів. І скільки я себе пам’ятаю, наше життя було пов’язане із Церквою та поширенням Євангелії. Коли був молодшим, ми жили служінням у дитячому, потім у молодіжному, центральному хорі та духовому оркестрі, які безпосередньо займались євангелізаціями у дитячих будинках, санаторіях, селах та районних центрах нашої області.

Визначним для всіх нас був період з 1997 по 2007 рік, коли майже щороку у нашій церкві було свято – відкриття Дому молитви. Це було чудово, радісно, трепетно. Зазвичай цьому передували довгі місяці літа, в які нашого батька у світлу пору дня не бувало вдома. Ми твердо знали, що коли підуть осінні дощі, а можливо, і морози вдарять, ще в одному селі буде свій затишний будинок для богослужінь. Зрозуміло, у зв’язку з великою обмеженістю фінансових можливостей купувались найбільш занедбані будинки в селі, і за рахунок ентузіазму, цілеспрямованості та наполегливості молоді, членів церкви і пресвітера відбувалось преображення тих помешкань. Вони ставали найкрасивішими в селі. Давні читачі нашої газети неодноразово бачили репортажі із таких свят, на які збирався хор, оркестр, брати і сестри трудівники, де, зазвичай у присутності керівництва села, будинок благоговійно посвячувався Господу. Ми із самого дитинства вірили, що слова, записані в Євангелії від Матвія 4:13 17 «І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової, щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська! Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло. Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» стосуються також і нашої приморської землі. І такі події до сих пір для нас особливі та трепетні. Не стала виключенням звістка, що у місті Херсоні відбудеться відкриття Дому молитви церкви ОЦХВЄ, де служителями є Грищук Володимир Миколайович та Анікеєнко Сергій Васильович. Нас всіх переповнювала радість, адже дорога для нас церква, як і наша, давно мала потребу у власному Домі молитви, проводячи богослужіння більше 20 років у орендованому приміщенні. Неодноразово приїжджаючи до наших друзів, ми мали бажання відвідати дорогу для нас церкву у власному Домі молитви, якого тоді не було і про який мріяти не доводилось. Але пройшов час, і 9 жовтня 2016 року відбулось посвячення Дому молитви. На свято запросили і служителів нашої церкви на чолі з пресвітером Кравчуком Василем Вікторовичем. За нашою церковною традицією, брати, повернувшись, поділились враженнями від богослужіння та Діму молитви. Це розпалило в наших серцях давнє бажання. І ось, нарешті, перед Різдвом 2017 року воно здійснилось. А саме 2 січня Центральний хор нашої церкви відвідав церкву ОЦХВЄ м. Херсон.

Дякуючи Богу, в той зимовий вечір ми їхали до нашого обласного центру у затишному церковному автобусі, про який Ви знаєте з попередніх публікацій. Дехто із нас уже встиг прихворіти – далося взнаки недільне зібрання проведене у нашій «оренді». Але це нас не зупинило. Трохи більше ніж годину в дорозі, і ми вже на порозі нового Дому молитви, що по вулиці Сухарній 9.

Апостол Павло в посланні до Римлян говорить цікаве побажання: «Радійте з тими, хто радіє…» (Рим. 12:15). Для того, щоб виконати ці слова, необхідно дізнатись причину і подробиці. Ми завжди радіємо за ті церкви, які мають власні приміщення. Але коли випадає нагода відкрити двері нового для нас Дому молитви і на власні очі побачити привабливість та зручності, якими наділена будівля, то наше серце просто переповнює радість. Так було і цього разу, ми відразу почали досліджувати приміщення. В доволі просторому дворі розташувалось декілька будівель. Найбільша і найголовніша – чудовий Дім молитви, який всередині виявився ще кращим, аніж ззовні. На першому поверсі знаходяться просторий хол, їдальня або мала зала, класи недільної школи та братерська кімната. На другий поверх ведуть двоє сходів. Одні приводять до гарно оздобленої деревом просторої зали, що має чотири ряди лав на майже двісті місць. Інші приводять прямо до сцени. На ній розташувались близько півсотні стільців. В затишному залі є і фортепіано, і звукова апаратура, і найголовніше для консервативної церкви – кафедра. І як тут не зрадіти серцем, що на нашій Херсонщині є ще одне місце, де можна безперешкодно молитись, співати, проповідувати, вірші розказувати, бачити покаяння душ, насолоджуватись присутністю Всемогутнього.

Ми з нашим хором розмістились на сцені, а брати служителі та проповідники – ліворуч від нас. Богослужіння було насиченим, в ньому лунали і привітання з Різдвом, і подяка за минулий, і благословення на новий рік у нашому житті. В завершення богослужіння брат Володимир Миколайович Грищук, єпископ ОЦХВЄ Херсонської області, звернувся із побажанням бачити нас частіше. А ще побажав нам отримати відповідь на наші мрії про власний Дім молитви. І, оскільки нам було цікаво, розповів нам про дивний шлях Господніх благословень у побудові такого чудового приміщення. (Більш детальну історію ви зможете почути на нашому церковному каналі в YouTube.)

В обласному об’єднанні проводиться праця з дітьми із неблагонадійних сімей. Багато років тому брати із Німеччини зафіксували на відеокасету діяльність наших братів та сестер. З того часу минуло багато років, і одного разу в одній із церков після праці в дворі Дому молитви хтось ввімкнув відеокасету, яка багато років лежала без діла. На відео була показана робота з дітьми на Херсонщині. Одна сестра, в якої чоловік невіруючий, загорілась бажанням дізнатись про теперішній стан дитячого служіння. Через служителів їй вдалось зв’язатись з Володимиром Миколайовичем, і вона пообіцяла приїхати. Невіруючий чоловік, німець, який не розуміє нашої мови, забажав поїхати також. Зрештою їх приїзд відбувся. Після одного із богослужінь у того невіруючого чоловіка з’явилось бажання знайти для церкви Дім молитви. І скільки їздили по місту Херсону, він переглядав будинки, які продавались. Братам згадалось, що колись приходив у зібрання брат Дмитро із баптистів і в проповіді розказував, що є гарний будинок, який продається у зручному місці і точно призначений як Дім молитви для цієї церкви. Знайшли того брата і будинок, який, на диво, ще не був проданим, запросили того невіруючого німця подивитись ще на нього. Він досліджував будинок і весь двір, щось рахував, думав, а потім з твердим бажанням сказав: «Беремо!», не давши при цьому ні коштів і не сказавши коли вони будуть. Він з дружиною від’їхали до Німеччини. Браття Сергій Васильович та Володимир Миколайович домовились про купівлю цього будинку. Але від німців тривалий час нічого не чути. На той будинок з’явились інші покупці, та якось незручно зайвий раз турбувати людей, які самі запропонували свою допомогу. Потягнулись місяці молитов. Це треба було пережити, але не втратити віри. Зрештою знову дзвінок з Німеччини і обіцяні кошти. Так у церкви з’явився свій будинок.

Потім почалась перебудова та будівництво. Господь показував безліч чудес і знамен. Завершили будівництво, оздоблення всіх приміщень, гарно облаштували подвір’я, встановили новий паркан та ворота. Тепер в цьому чудовому місці буде завжди затишно до самого приходу Ісуса Христа. Віримо, що настане час, коли цей будинок прийдеться розширювати, віримо ще багато струджених і обтяжених знайдуть спокій душам своїм біля ніг Христа. Багато дітей виростуть та полюблять Бога у цьому приміщенні, багато нових сімей буде створено під благословенням церкви, неба та батьків. Ще багато служителів будуть отримувати настанови та сили на працю, ще багато нових церков буде створено завдяки праці цієї церкви, ще багато молоді посвятять своє життя на служіння Богу. І ще багато-багато нових подій станеться, свідками яких буде цей Дім молитви, а можливо, і ми з Вами.

…Після смачної вечері і гучного «Щиро дякуємо!!!» відправляємось додому, в рідну Нову Каховку. В серці змішані почуття, радість за наших братів і сестер з міста Херсона, за нашу Херсонщину, за Церкву Христову, за чудового нашого Господа. Але разом із тим таке щире і ясно виражене бажання до Бога повернутися із поїздки на нашому автобусі вперше за десять років у наш власний Дім молитви і звершити там щиру молитву подяки. І впевненість, що якщо і не так, ми все одно будемо служити нашому Богу, і нехай на небесній перекличці із Херсонщини наших братів та сестер, землі пустинної, Галілеї язичницької, буде багато, а може і найбільше. І для того ми продовжуємо жити, рухатись, служити і любити Ісуса Христа.

Андрій КРАВЧУК


Газета "Христианин" 01-02(62-63)2017


© 2008-2012