|
Ранок, що розбудив весь світ...Єрусалим невдоволено прислухався до лунких кроків, що відібрали у нього такий солодкий ранішній сон. А по кам’янистим вуличкам бігли дві жінки. Вони щойно були біля пустого гробу і почули від ангела дивну вістку, якою і спішили поділитися. «Христос воскрес», – трепетно шепотіли їхні вуста. Чорні нічні тіні ховалися по кутках, бо займався ранок світлого Христового воскресіння – ранок, що розбудив весь світ. Христос воскрес! Воістину воскрес! Ці слова повторюють жителі землі майже 2000-чі років. Хто – глибоко розуміючи їх зміст, хто півсвідомо, по традиції, навіть не здогадуючись, яка вона велика таємниця захована в цьому короткому пасхальному вітанні. Щоб зрозуміти її, давайте разом відкриємо Євангеліє і прочитаємо: «Та нині Христос воскрес із мертвих, – первісток серед покійних. Смерть бо через людину, через Людину воскресіння мертвих. Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть...» (1 Кор. 15:20-22). Ми створені по образу і подобі Божій. В нас Творець вклав частинку Себе. Ось послухайте: «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув в її ніздрі, – і стала людина живою душею» (Буття 2:7). Бог вічний і ми вічні! Людина, один раз народившись, вже ніколи не вмре. «А як же смерть?» – подумає шановний читач. Смерть – це лише перехід з одного стану в інший, з дочасного – в вічний. Так про це говорить Біблія. Це символічно Бог підтверджує І в природі. Вмирає пшеничне зерно, виростає стебло з золотим колосочком, з кокону, в якому гине така неприваблива гусениця, на радість дітям вилітає чудовий метелик. А в Пасхальні дні ми радіємо: холи все навкруги воскресає після холодної зими. Так подібно, але незрівнянно прекрасніше, буде і з нами. Бо як тільки людина закриває очі під час смерті, після закінчення своєї земної дороги, вона відразу їх відкриває у вічності. Всі, хто народився на землі, навіть ті, хто був убитий в материнській утробі, хто був з почестями похований чи згорів в палаючому будинку, ніхто нікуди не зник, не перевтілився, не заховався. Всі люди землі, принци і королі, міністри і президенти, пастухи і лікарі, – всі оживуть! Ми прочитували: «...як в Адамі вмирають усі, так само в Христі ВСІ ОЖИВУТЬ!» Як Христос після своєї смерті на хресті воскрес, так само воскреснемо після нашої смерті і ми. А що далі? А далі? А далі – ВІЧНІСТЬ! Тільки з ким? Одна з Богом – блаженна, радісна і щаслива, друга – з дияволом в стражданнях, муках і риданні. Ось і відкрилася нам одна із таємниць, що міститься в таких вже звичних словах – «Христос воскрес!» Якби люди прислухались до Слова Божого, скільки б історія землі не дорахувалась страшних війн, підступних вбивств, ганебних зрад, скільки людей залишило б беззаконня: гріх. Але чомусь ми боїмося самі собі признатись, що те, що говорить Біблія – ПРАВДА! Невже від того, що ми зав’яжемо очі тугою пов’язкою, перестане світити сонце? Невже від того, що ми затулимо вуха, не будуть співати пташки? Невже, коли прикриваючись невідкладними справами і турботами про насущний хліб, ми заставляємо мовчати голос нашої совісті, то буде мовчати і Божий голос? Ні! Вістка про воскреслого Ісуса летить по всій Землі. Воскресають для нового життя мільйони колись духовно мертвих людей. Відступає гріх, розбиваються диявольські кайдани, і звільнена душа радісно починає усвідомлювати, яке ж то дивне, прекрасне і повноцінне ЖИТТЯ з Богом! Христос воскрес! Воістину воскрес! А ти?.. Пастор В. Кравчук Газета «Християнин» 02(02)2000 |
| © 2008-2020 |