|
У пошуках істини (З пережитого. Віктор Котяш)В Євангелії від Івана 14:3 записана велика обітниця Божа: «А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я – були й ви». Ісус обіцяв повернутися, і всі ми знаходимося в очікуванні Його другого приходу. В Слові Божому (Мат. 24:3-33) записані ознаки останнього часу, які звіщатимуть Його прихід. Основні ознаки: війни, воєнні чутки, голод, мор, землетруси (Мат. 24:6-7). В наш час усі ці ознаки збуваються і набирають обертів. Все більше і частіше ми чуємо про війни, військові конфлікти, великі землетруси, про велику кількість людей, що вмирають з голоду і т.д. Також дуже широко йде розповсюдження Євангелії: майже по всьому світові (Мат. 24:14). Але звернемо увагу на од ну ознаку, від якої залежить наше спасіння (Мат. 24:4-5). Ісус попереджує нас, застерігає, що ми можемо бути зведені. Мова йде не про лжерелігію, лжевіруючих, тому що вони вже зведені, вони ніколи не наверталися, вони і так на невірному шляху. Попередження про небезпеку бути зведеними стосується дітей Божих. Ця небезпека була у всі часи, але перед приходом Христа вона буде найбільшою. Якби її не існувало, Ісус не застерігав би нас. Але Він закликає: «Стережіться...» (Мат. 24:4). Господь говорить не тільки про те, що можна бути зведеним, але й про те, як зводитимуть. В п ’ятому вірші мовиться: «Бо багато хто прийде в Ім ’я Моє, кажучи: «Я Христос». І зведуть багатьох». Якщо наші очі відкриті, і ми віримо у прихід Христа, а також знаємо, як це має бути, то побачимо, як ця ознака починає збуватися. Давайте поглянемо практично на наше життя. Якби прийшла якась людина і сказала, що в такому-то будинку є Христос, то чи повірили б ми? Звичайно що ні. Жодна дитина Божа цьому не повірить. Чому ж Христос попереджує, що багато буде зведено? Слово «Христос» з грецької перекладається як «Помазанець», тобто той, кого помазав Бог. І якщо ми замінимо грецьке «Христос» на українське «Помазанець», то п ’ятий вірш буде звучати так «Бо багато хто прийде в Ім ’я Моє, кажучи: «Я Помазанець». І зведуть багатьох». Вірші 23-24: «Тоді, як хто скаже до вас: «Ото, Помазанець (Христос) тут» чи «Отам», – не йміть віри. Бо повстануть помазанці (христи) неправдиві... що звели б, коли можна, і вибраних». Сьогодні дуже багато навколо нас тих, хто називає себе помазанцями Божими. І, якщо ми почуємо, що в тому чи іншому місці є помазанець, ми можемо опинитися там. Вся суть Господнього попередження в тому, що в останній час повстане багато «неправдивих», і їхня справа буде вінчатися успіхом: «І зведуть багатьох» (Мат. 24:5). Якщо до віруючої людини підійде диявол зі склянкою горілки, цигаркою, або з іншою спокусою, то діти Божі перед цим встоять, розуміючи, що то ворог. Але диявол в останній час змінить тактику: він прийде зводити віруючих з Біблією в руках, і з великими ознаками та чудесами (Мат. 24:24). В дні Іллі лжепророки не могли звести вогонь з неба, але в останні дні дияволу буде дана можливість чинити такі чудеса, які не чинилися протягом усього людства: він зможе навіть зводити вогонь з неба. Тому коли ми зустрічаємо людину з Біблією в руках, яка чинить великі чудеса і знамення в ім ’я Ісуса Христа, ми повинні бути обережними, щоб нас не було зведено. Свого часу я, не звернувши уваги на ці Божі застереження, був «зведений». Хочу поділитися з вами, розповісти про всі згубні єресі, які я зустрів на своєму шляху. Покаялись ми з дружиною у євангельській церкві зі здоровим вченням. В день мого покаяння Господь хрестив мене Духом Святим з ознакою інших мов. На початку свого християнського життя я був ревносним християнином: хотів служити Богові, дуже полюбив Біблію, читав багато християнської літератури, разом з дружиною ми служили співом. Через деякий час ми дізналися, що є інші конфесії та деномінації (до цього часу ми вважали, що існує лише одна Церква). І я почав роздумувати, чи в «правильній» церкві я покаявся. Розпочалися пошуки: Православна церква, Адвентисти, Свідки Ієгови (це з ким я зустрічався, розмовляв, роздумував). Почав читати вчення інших деномінації Баптистів, Мусульман, Буддистів та інших. Приблизно, через півроку ми почули, що у нас в кінотеатрі почали збиратися якісь віруючі, і ми з дружиною вирішили піти подивитись, що там відбувається. У нашій церкві я дружив з двома братами дияконами, які знали про мої пошуки, і весь час зупиняли мене, гасячи мій пил. Тому коли я зібрався іти до кінотеатру, вони заметушилися і сказали, щоб я туди не ходив. Та я почав думати, якщо туди не пускають можливо то і є те, що треба, можливо там і є істина. Декілька разів я посітив ті зібрання. Все, що там вибувалося, було для нас дуже цікавим, незвичайним, захоплюючим. Я познайомився з пастором тієї церкви. Ми з ним провели декілька вечорів над Біблією, і мені захотілося глибше дізнатися про їхнє вчення. Коли брати дізналися про ці зустрічі, вони, після довгих вмовлянь, просто заборонили мені спілкуватися з тими людьми. В той час цей харизматичний рух тільки-но починався. Брати самі не могли до кінця все пояснити, але в дусі вони відчували, що це щось не те. І я вчинив одну з перших своїх помилок, – не послухався їхньої поради. Вирішив сам дослідити це вчення і зробити свої висновки. Щоб не бути в непослуху перед старшими братами, ми з дружиною вийшли перед церквою і попросилися з членів церкви, щоб розібратися де є та істина. Ми сказали: якщо не знайдемо правильнішої церкви, то повернемось. Я не знаю, чому Господь допустив цей період у моєму житті, до цього часу не знаю. Можливо для того, щоб сьогодні засвідкувати і, своїм свідоцтвом, зберегти багатьох від цих згубних єресей. Відтоді я з головою поринув у нове вчення. Став помічником пастиря, лідером групи прославлення. Почав читати нову літературу: Кеннета Коупленда, Кеннета Хейгена, Бені Хіна, Олексія Лєдяєва та інших лідерів харизматичного руху. Я старався не пропускати жодних конференцій у Києві та інших містах України за участю відомих проповідників та проповідниць. Дуже часто був у Києвських харизматичних церквах Генрі Мадава, Сандея Аделаджо. Я вже трохи знав Слово Боже, і тому у мене дуже часто виникали питання на рахунок тих чи інших моментів вчення, але я для них знаходив пояснення. Наприклад я знав, що Бог заборонив жінці навчати (1 Кор. 14:34), але коли я чув проповідь відомої на весь світ проповідниці, яка говорила не погані, на той час, проповіді, я себе втішав тим, що мабуть ще мало знаю Біблію, мало знаю Бога, – Він же їй дає таке слово. Також мені було незрозуміло, чому так багато протиріч в формі служіння Господу. Але в той же самий час, на тих же самих зібраннях, я бачив зцілення, бачив, як каються грішники, і я думав: значить Бог дозволяє це робити. На перший погляд мені здавалося, що різниця між Євангельським служінням і харизматичним лише в деяких зовнішніх відмінностях. Наприклад: одяг; форма служіння. А так, думав я, там такий самий Бог, такий самий Дух. Отже, чим більше я вникав у те вчення і паралельно в Слово Боже, тим більше розумів, що різниця тут не в колечках, сережках, брюках, хлопках і танцях, а що за всім цим стоїть інший дух. І я хотів би, щоб на це була звернена найбільша увага. Можна взяти майже будь-яку доктрину із того вчення, і, з першого погляду, здається, що немає ніяких відмінностей. Та чим більше і глибше вникаєш, тим більше і глибше бачиш різницю. Ще раз повторюсь: суть цього нового вчення не просто відмінності у чомусь фізичному, матеріальному, хоча й це відіграє там чималу роль. І навіть не душевну, хоча і це також там присутнє. За всім цим новим вченням, новим рухом, новим Євангелієм стоїть інший дух. Я не буду розповідати про всі ті страшні речі, з якими я там зустрівся. За 1,5 року мого там пробування їх було багато. Те, що я зрозумів, для мене було великим уроком на все моє життя – (2 Кор. 11:3-4). Можна проповідувати Ісуса, але іншого, можна приймати Дух, але інший дух, можна приймати Євангеліє, але інше Євангеліє. Тобто, в цьому новому вченні проповідують про Ісуса, діє дух, звіщається Євангеліє, але то інший Ісус, інший дух, інше Євангеліє. Хоча я не говорю про всіх людей, які тримаються цього вчення. Багато хто просто в ньому покаялися, його прийняли, так навчені і іншого нічого не чули. Багато там є і тих, як каже Господь до Тіятирської церкви, які: «не розуміють так званих глибин сатани». (Об. 2:24). Але мені було відкрито Богом на той час. Мені потрібно було вибирати: чи продовжувати триматися пояснень на всі протиріччя, які я бачив, чи повернутися до чистоти і простоти у Христі. Після нашого блукання ми з дружиною, з покаянням, повернулися до церкви, в якій ми народилися і яка, взагалі-то, не така сучасна, зате в якій перебуває той Ісус, який проповідується, те Євангеліє, у якому діє Святий Дух. Сьогодні, дивлячись на багатьох моїх братів і сестер, особливо молодь, мені так хочеться, щоб вони не повторили тих помилок, які в своєму житті допустив я. Закінчити своє свідоцтво хочеться тими словами, якими я почав його: «Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато-хто прийде в Ім ’я Моє, кажучи: «Я Христос». І зведуть багатьох... Постане багато фальшивих пророків, – і зведуть багатьох... Тоді, як хто скаже до вас: «Ото, Христос тут» чи «отам», – не йміть віри. Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки і чудеса, що звели б, коли можна, і вибраних. Оце Я наперед вам сказав» (Мтф. 24:4,5,11,23-25). Не вхиляйтеся від простоти й чистоти у Христі (2 Кор. 11:3), а: «...що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці». (1 Ів. 2:24). Віктор КОТЯШ Газета «Християнин» 02(13)2004 |
| © 2008-2020 |