Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

Осінь – ще один шанс, але шанс останній...

Осінь… І ніжний щем наповнює наше єство. Прохолодні ранки, по-особливому лагідне сонце. А вітерець ніжно розносить срібні павутинки, – залишки вінчального плаття красуні Літа. Невже все?!

Чого не торкнись – скрізь побачиш Божу премудрість. Звичайний земний рік, 365 днів, 4 пори року. Весна – пора планів і мрій, літо – наполеглива праця по їх втіленню, осінь – підбиття підсумків, зима – розплата. Ми народжувались, планували, мріяли, працювали. Але все частіше, чи то від крику відлітаючих журавлів, чи від марно прожитих днів, ми зупиняємось на ходу. Вже осінь… осінь мого життя. А що зроблено? Скоро Господар Жнив подивиться мені у вічі…

І золоті краплинки падаючого листя ніби Божий стук у наше злякане серце, ще не все. Ще не зима. Є час, хоч і короткий, поправити своє життя, неможливе зробити можливим.

Премудрий Боже! Добре, що між літом і зимою є осінь. Осінь, така схожа на незбагненну Отцівську милість. Осінь – ще один шанс, але шанс останній...


Золотистим птахом осінь прилетіла,

Сумно стало в полі, тихо у саду,

Зажурилось сонце, небо похмурніло,

І заплакав дощик у всіх на виду.


Ну чому ж так плакать і чого журитись,

Чуєш, знову пісню літо замовля?

Серце не обманеш – де від себе дітись?

Через осінь Божий голос промовля.


– Нива побіліла, а женців немає,

Час вже схаменутись, до роботи стать.

Дні лукаві линуть (вічність не дрімає)

Будем перед Богом відповідь давать


За життя марнотне, за часи байдужі,

За таланти наші, що в землі лежать.

Що Йому казати на суді ти будеш,

Як перед престолом доведеться стать?


Боже, дай не спати, – вічність перед нами,

Дуже, дуже близько вже останні дні.

І щоб там не плакать гіркими сльозами,

Для Христа трудіться, друзі дорогі.


Василь Кравчук


Газета «Християнин» 03(17)2005


© 2008-2012