Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

Вічне життя, одержане за гратами

Нам сповістили, що ми будемо їхати у колонію №90 м. Херсона для проведення Святого Водного Хрещення. Я з нетерпінням чекала цього моменту, дуже вже хотілося побачити на власні очі тих людей, які стали не тільки нашими братами по вірі, але й членами церкви! Не раз на наших Богослужіннях читалися їхні листи. Слухаючи їх, я була вражена тією твердістю, рішучістю та вірою, якою наповнені серця братів. Можна подумати: «Як можна бути такими стійкими у вірі, коли живеш в такій атмосфері, між такими людьми?» Я до останнього горіла бажанням побачити це на власні очі, адже їхала вперше.

Ось настав довгоочікуваний день Святого Водного Хрещення, яке мало відбутися на території 90 колонії у м. Херсоні. Ми рано вранці, о 06:30 виїхали з Нової Каховки. Усі з великим бажанням готувалися: хто повторював вірш, хто псалми, навіть встигли ще й співанку хору зробити. До назначеного місця прибули вчасно, о 08:00. На рівному місці виникли проблеми, хтось явно не бажав щоб ця подія відбулась, але якщо Бог за нас – хто проти ?

Зайшли ми на територію, приготувалися до зібрання і хор заспівав християнський гімн «Вірую». Під час псалму в колонії було об’явлено, що хто хоче бути присутнім на Богослужінні, то нехай підійдуть до дверей їхніх секторів. Бажаючих зібралось десь чоловік з п’ятдесят. В неділю, як виявилося, в колонії сніданок пізніше звичайного, і проводячи Богослужіння, ми побачили багатьох людей поранених гріхом. Мені здалося, що лише небагато з декількох десятків, що йшли до їдальні, були ще більш менш нормального вигляду. Одні дивилися на нас з порозумінням, інші ніби з розкаянням, а деякі насміхалися. Але швидко все стало зрозумілим, коли усі присутні сіли і з легкістю можна було дізнатися де віруючі, а де ні. Я впевнена, що наші теперішні брати також колись були, як усі, але тепер вони наче світилися з середини. Їхні обличчя були радісні, очі наповнені добротою, співчуттям та любов’ю! Навіть одягнені браття були охайно і ще багато чим відрізнялися від інших.

Ось почалося і Святе Водне Хрещення. Хоч деякі з міліціонерів насміхалися з того, як воно проходить, але для спасенних Христом людей це найдорожча і найвідповідальніша подія в житті. Коли наші брати у білому одязі заходили у воду під спів хору, і на запитання пресвітера відповідали: «Вірую! Обіцяю!», то на серці ставало легко, спокійно та радісно, наче чулося: «Не покину Я вас, не забуду...» І перше їх ламання хліба... Дивлячись на їх переживання, я згадала себе, як сама вперше приймала, як хвилювалася. Аж серце завмирало.

Наше святкове зібрання підходило до завершення. Лунає заклик до покаяння, течуть сльози, шепіт молитви і... з Богом забажало примиритися близько десяти чоловік. Наші серця наповнилися радістю і, гаряче помолившись за новонавернених, ми почали поздоровляти нових членів церкви.

Мені ніколи не забути того почуття радості, що і за гратами, також можна отримати Вічне життя. Треба лише довіритись Отцю Небесному і віддати все в Його надійні руки. А з Його рук ніхто не вирве.


Настя Москалик


Газета «Християнин» 04(33)2009


© 2008-2020