|
Дивлюсь – крокують білими рядами (Вірш. Галина Мельник)Дивлюсь – крокують білими рядами До Хрещення багато так людей, І думаю із тугою й сльозами Я про своїх, дорослих вже, дітей. Їх четверо є – три сини і доня, І невістки, і вісім онучат, І всі болять, мов пальці на долоні, За всіх однаково щемить моя душа. До кожного я подумки звертаюсь, За кожного молюся у тиші, Чи доживу, побачу, дочекаюсь, Як прийде Спас до їхньої душі. Подумай, як же ти живеш, дитино, Як у гріхах марнуєш ти життя? З часом душа до вічності полине А звідти вже не буде вороття. Не буде вже часу на покаяння, І не доллєш світильника свого Ісус Христос – твоя надія рання, Відкрий серденько і впусти його. Хай серце, мов та пташка, затріпоче, Хай звільниться душа від тягара І заспівати «Вірую!» захоче, Зійде тобі Ісусова зоря. І босоніж без сумніву й печалі, Із радість ти йтимеш до Дніпра, А потім у святі, небесні далі До Господа, коли прийде пора. О, Господи, знайди мої кровинки Поклич до покаяння, віру дай, Щоб разом по вузькій Твоїй стежинці, Прийти до Тебе у небесний край! Галина Мельник Газета «Християнин» 04(33)2009 |
| © 2008-2020 |