|
Коли б не Господь...Як швидко біжить час. Здається, ще недавно читачі нашої газети із завмиранням серця знайомились із першою частиною статті під тоді ще незвичною назвою «Сінокос», а члени церкви, молодь та навіть діти зі схожим почуттям у серці ставали на повний зріст перед шквальним вітром подій, які поділили життя Церкви ХВЄП у м. Нова Каховка на до 14 жовтня 2007 року і після. Тоді, здавалось, що те, що зробили з нами недобрі люди, може бути лише у жахливому сні і з наступним ранком знову повернеться мирна реальність. Проте з часом приходило усвідомлення, що це не сон, а дійсність, яка прийшла в наше життя, та й не тільки. Спочатку наші зусилля зосереджувались на захисті прав нашої церкви на євангельське вчення, на праві мати справжнього пресвітера та служити Богу у своєму Домі молитви. Згодом матеріальні цінності громади були підступом відібрані у нас нашими суперниками і перестали бути основою нашої боротьби. Лишилось бажання зберегти рідну церкву, за існування якої колись боролись її засновники – наші бабусі та дідусі перед світською владою, а тепер довелось витримати нападки від «вовків у овечих шкірах». Цьому було присвячено декілька років. Хтось не витримав життя без комфортних умов і повернувся в захоплений Дім молитви, дехто, не дочекавшись виконання обітниць, перейшли до інших церков, а решта ще з більшою ревністю продовжували служили Богу у «приміщеннях», де замість стін та стелі – акації, або в тісній холодній оренді без вікон та з півтораметровою бетонною підлогою під ногами. Потім прийшов сьомий рік – рік відпущення (див. «Християнин» №1 (49) 2013), і Господь дав нам сил пробачити наших кривдників, попросити у них прощення і благословити їх. Хоч відповіді ми до сьогодні не дочекались, натомість звільнились від нестерпного болю, адже виконали слова Христа, і Господні благословіння стали ще відчутнішими і суттєвішими. До всього у нас з’явився великий церковний автобус, що посприяв нашій праці. А через рік наказом Президента України було оголошено 14 жовтня державним вихідним днем, який ми між собою почали називати Днем захисника Церкви. Тому в цей день ми по-особливому дякуємо Богові за те, що Він з нами. Ось прийшла і десята річниця від тієї дати і поклалось на серце зробити знову Свято Жнив, як тоді у 2007 році, і саме 14 жовтня під гаслом «Коли б не Господь, що був з нами...» (Пс. 123:1) згадати історію Новокаховської церкви ХВЄП не тільки в той період, а з початку і до сьогодні. Ще з вечора п’ятниці молодь нашої церкви зібралась для святкового приготування приміщення нашої оренди до Свята Жнив. На стіні вирішили розмістити плакати із понад семисот фотографій подій тих буремних часів. У суботу, 14 жовтня, зранку наш автобус зібрав братів і сестер із церковних філіалів, приїхали друзі з різних міст і областей України. Варто зазначити, що майже чотири години зібрання промайнули на одному подиху. Як велично звучав духовий оркестр, як натхненно співали хори, як однодушно голоси всіх присутніх зливались у загальному співі, як потужно лунали молитви. Ні, на цьому Святі Подяки не було місця суму чи жалю, а лише вдячність Всевишньому. Після служіння всі зібрались на святковий обід, де мали можливість поспілкуватись із братами і сестрами, згадати, порадіти і помріяти. О шостій годині вечора розпочався Вечір спогадів. Серед нас були присутні також і перші віруючі нашої церкви, як тепер прийнято казати, її засновники. Молодь підготувала історичну довідку про нашу церкву. Для зручності її умовно поділили на кілька періодів. Від кожного періоду були запрошені свідки тієї епохи, які ділились спогадами і переживаннями. Найстаршим віруючим церкви Моцьо Дмитру Іллічу та Прокопчук Поліні Степанівні були подаровані квіти та звершена молитва благословіння на ще довгі роки життя. Зібрання продовжувалось більше трьох годин і завершилось по-домашньому – за чашкою чаю. У неділю, 15 жовтня, молодь провела богослужіння на тему: «Господь – Пастир мій», яке мало насичену програму і продовжувалось більше трьох годин, і знову церква та гості насолоджувались Божою присутністю. Більш детально богослужіння Свята Жнив 2017 ви можете подивитись на нашій Youtube-сторінці Перша Церква ХВЄП Нова Каховка. Та найкраще наші почуття передасть Святе Письмо, особливо останні рядки 123 Псалму: «Наша поміч у Імені Господа!!!». Андрій КРАВЧУК Газета «Християнин» 01(64)2018 |
| © 2008-2020 |