Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

Поїздка у м. Кривий Ріг

Про те, як молодь м. Нова Каховка з великим бажання відвідує різні села та міста України, ви, дорогі наші друзі, вже чули й читали не раз. І, звичайно, як тільки з'являється можливість, ми залишаємо все: навчання, роботу – і їдемо туди, де нас чекають, щоб разом прославити Господа. Для когось це стає підтримкою, укріпленням, а для інших – ще одним знайомством у Христі.

Літо 2014 року не було виключенням. Цього разу, а саме 29 червня, нас запросили до м. Кривий Ріг у церкву «Салім». Як завжди, ми поїхали усією нашою молоддю (інакше просто і не могло бути). Ви запитаєте: «А оркестр?» Звичайно ж, з інструментами та прекрасним нашим керівником Ігорем Вікторовичем!

Дорога досить-таки далека, тому, щоб встигнути на зібрання, слід було виїжджати раненько. Близько шостої ранку з нотами, збірниками віршів, словом Божим ми вирушили у путь. Здавалось, сама природа раділа разом із нами: піднімалось поступово сонечко і зігрівало своїм теплим промінням щедрі українські поля. Пташки весело кружляли у прекрасному блакитному небі. Дорогою кожен думав лише про те, щоб Господь благословив, адже туди ми їхали вперше, і хто знає, що нас чекає попереду... Для чого Господь туди направляє? Чи недарма ця поїздка? Бо, на жаль, скільки зараз церков забули Христа, зробили із Його дому концертні зали, у які приходять кому в чому заманеться і кажуть: «Бог на лица не смотрит...» А я хочу сказати, що дивиться й бачить Господь як внутрішню, так і зовнішню красу!!! І якщо серце чисте, вірно служить Йому, то і зовні це буде видно!

І ось пункт призначення... Так приємно бачити за вікном автобуса усміхнені обличчя людей, які нас уже чекають. Зайшовши до молитовного будинку, хтось почав розкладати інструмент, хтось – повторювати вірш, а деякі завмерли на порозі, розглядаючи все навкруги. Який великий зал, як багато місяця! Відразу ж згадали свій, відібраний руками «братів», і повіяв сум на серце... Брати та сестри, цінуйте і бережіть те, що маєте! Хочу зазначити, що всі звернули увагу на кафедру: до того часу ми вважали, що в Новій Каховці вона досить-таки велика, але ні, помилялися. Розміри кафедри церкви «Салім» нас дійсно здивували і запам'яталися.

Ось уже і десята година ранку, почалось зібрання. Господь почав говорити через прості проповіді молодих братів, через скромні вірші і псалми нашої молоді, через гру оркестру. Ми відчули, що Господь поряд із нами і те, що ми там, була дійсно Його воля. Не домовляючись про тему зібрання, всі почали говорити про одне й те ж. Ми і самі почали дивуватись. Який чудний Господь, слава Йому! У кінці зібрання всі відчули і зрозуміли, що знайшли прекрасних, справжніх друзів по духу. Зібрання закінчував пресвітер нашої Церкви Василь Вікторович Кравчук.

Після зібрання ми підкріпилися на свіжому повітрі і, розмістившись колом під розкішними деревами, знайомилися і спілкувалися з місцевою молоддю. Під час бесіди ділилися досвідом планування своєї роботи у молоді. Кожен розповідав про себе, про своє служіння у церкві. Час спілкування промайнув дуже швидко, а ввечері нас чекало ще одне загальноміське служіння, на якому були присутні старший єпископ ОЦ ХВЄ Дніпропетровської області Василь Степанович Денисюк та старший єпископ ОЦ ХВЄ країн СНД та Балтії Георгій Арсенович Бабій. Лунали вірші, пісні хвали та проповіді з уст нашої молоді. Брав участь і оркестр, а закінчував зібрання г. А. Бабій.

Ввечері, після зібрання, нас знову нагодували, адже дорога далека і всі вже втомилися. Потім ще спілкування, псалми на прощання під відкритим небом, обмін телефонами і знову далека дорога до рідної Нової Каховки. Ідучи назад, ми просто раділи, посміхалися, ділилися один з одним враженнями, співали псалми. За вікном уже давно не видно було сонечка, а виднілись і сяяли прекрасні зірки, які ніби супроводжували нас у дорозі. Втомлені, але щасливі десь вже після опівночі, ми повернулись до своїх осель.

Сподіваємось, що це ще не остання поїздка до Кривого Рогу, бо брати та сестри церкви «Салім», яким ми дякуємо за гостинність, стали нам рідними, і якщо буде воля Господня, ми обов'язково зустрінемось і разом прославимо нашого Господа.

Юлія ПАВЛЮЩЕНКО


Газета «Християнин» 02(54)2014


© 2008-2012