Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете "Христианин".

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки






Украина онлайн

wwjd.ru: Христианская поисковая система.

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета "Христианин" (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас!

На этом небольшом сайте вы сможете прочитать некоторые статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию.

Не розірви невидимий ланцюг Душі і Бога

Душа... Дивна інстанція, дарована Богом, в нас проживаюча. Вона перша відчуває небезпеку, реагує чутливо на будь-які зміни. Ми навіть не підозрюємо, що завтра у нас буде щось непоправне, щось на рівні катастрофи, а вона вже сьогодні подає сигнали, готуючи нас; і все навколо, ніби туманом, покривається сумом. А скільки разів ми ловили себе на тому, що серед буднів і тяжкої боротьби раптом починали наспівувати гарну пісню. Ну з чого б це? Ну звідки вона? Ми намагались зупинити цю «самодіяльність». А це наша безсмертна Душа, не втримавшись від щастя, сповіщала нам про прекрасні переміни, що чекали нас ближчим часом, у які ми самі вже не вірили.

А ми... Будьмо чесними. Вона попереджала нас про критичний мінімум наших духовних сил, – а ми від того ніжного, дбайливого голосу зачинялись за дверима гучних розваг і веселих компаній. І саме тоді, вдаючи з себе найбільш безтурботних і занадто радісних, ми боялись залишитися на самоті. Бо Вона знову починала говорити! Втікаючи, ми опинялись на межі з гріхом. Ультиматум! Нехай замовчить і нехай знає, що я не збираюсь каятись! Ще одне її слово, і я кинусь в омут гріховних насолод. Душа замовкала. Лише пульс, гучніший від удару тисячі сердець стукав у нашій скроні: «Бог тебе любить, Бог тебе любить! Повернись! Повернись!» Ображена, осміяна, поранена – вона переставала вірити. Вірити нам. Тоді, опам’ятавшись, ще зверхньо, але вже смиренно, ми разом з Давидом говорили їй, її ж підбадьорюючи: «Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його» (Пс. 41:6). І оживала Душа, і все прощала, і нас ніхто вже не міг здолати, бо наше «Я» впокорялася перед Нею, а разом з Нею і перед Тим, Хто її дав – перед Творцем.

Попереду новий 2005 рік. І, як завжди, питань безліч – відповідей обмаль. А ти багато не питай і не чекай на все готові рецепти. Просто йди вперед! Дбай лише про одне, щоб той невидимий ланцюг, що з’єднує тебе, твою безсмертну Душу і Творця був непорушний. Зрозумій, людино, – «тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя! Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, – тому не захитаюсь!» (Пс. 61:6-7).


Василь КРАВЧУК


Газета «Християнин» 03(14)2004


© 2008-2020