Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете «Христианин».

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки


Украина онлайн

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета «Християнин»
(Украина, Херсонская область,
г. Новая Каховка)
приветствует Вас!


На этом небольшом сайте вы можете
прочитать все статьи из нашей газеты,
а так же скачать её электронную версию.
>>Читать последний номер<<
>>Скачать календарь на 2021 год<<

Є такі люди (Поїздка у церков ОЦХВЄ м. Запоріжжя)

Є такі люди, що живуть поруч, але друзями їх не назвеш, а є такі, що знаходяться на відстані, але дружба з якими закріплена небесами. Тому лише одна думка про їх існування здатна потішити, підтримати і дати сили йти далі. Така дружба є між церквою ХВЄП м. Нова Каховка та церквою ОЦХВЄ м. Запоріжжя, що по вул. Аеродромна, 32.

Колись, 26 вересня 2010 року до нас на Свято Жнив вперше приїхала молодь із м. Запоріжжя на чолі з пресвітером Лебедем Олександром Васильовичем. Ми тоді збирались у «старій оренді», а оскільки приміщення було маленьке, то святкові зібрання відбувались через дорогу (вірніше через проспект Дніпровський – головну «артерію» міста), під акаціями місцевого парку. В кінці того пам’ятного зібрання, коли духовий оркестр зібрався виконувати пісню «Посмотри на стаю журавлей» справжня «стая» журавлів прилетіла до нас і почала над нами кружляти, щоб ми уважно на них подивились. Коли оркестр завершив виконання, журавлі полетіли до нашої «оренди» і ще покружляли там, а потім продовжили свій шлях на південь у теплі краї. Для всіх нас це було Боже знамення, що там, у небесах небес, слухають хід нашого зібрання: простого, не у великому домі молитви, не в гарному залі, а надворі, поміж акацій, просто неба. І нам, і нашим друзям із Запоріжжя, стало зрозуміло, що треба підтримувати один одного, дружити, і колись «Вместе с стаей большой над огромной планетой землей» будемо підняті на хмарах. От з того часу і зав’язалась дружба між нашими церквами, молоддю і служителями. Коли нам було тяжко, вчасно Бог посилав молодь із Запоріжжя на підтримку, коли їм було не легко, ми збирались у дорогу.

Був час, коли брат Олександр Васильович журився відносно відсутності церковного хору. Тоді пресвітер Новокаховської церкви направив на допомогу для його організації нашого диригента. Пізніше наш брат Мирослав Кравчук вступив на навчання до Запорізького державного медичного університету і також включився в це служіння. І слава Богу, сьогодні в церкві на Аеродромній є гарний хор. У цьому році в той же університет Господь направив ще одного нашого брата Іллю Лясецького, і тепер у хорі на Аеродромній стало ще на одного баса більше, а в церкві з’явився ще один проповідник. Так і живемо.

Цієї осені Бог поклав нам на серце їхати в Запоріжжя з молоддю. Ми за кілька тижнів все узгодили, хто здалека – купили квитки на поїзди, і в неділю 17 листопада на порозі Дому молитви нас зустрічав брат Олександр Васильович.

Богослужіння з самого початку і до кінця йшло в одному руслі впродовж трьох з половиною годин. Проповіді, вірші, пісні, хорові гімни – все звучало під натхненням Святого Духа. Бог дав нам такі молитви, що здавалось потрясеться місце, на якому ми зібрались. Основною темою зібрання була покора Богу, цінність подарованого нам спасіння, дотримання вчення та нестерпність до гріховного. В закінченні проповідував пресвітер Кравчук Василь Вікторович, який зазначив, що ми зібрались у дорогу швидко, як по тривозі. Говорив він на тему притчі про кукіль («плевелы»). Чому і як ангели вибирають у зв’язки та снопи вирощене лукавим. Закінчилось зібрання ревною молитвою, подарунком фоторамки від нашої молоді на згадку, загальним фото і словами пресвітера місцевої церкви: «Брат Василь, чому ви не приїхали раніше? Нам так не вистачало вашого сьогоднішнього слова!» Після зібрання нам приготували смачний обід, який переріс у спілкування в колі друзів аж до шостої години вечора. Ми разом співали, ділились досвідом, переживаннями, радощами і перемогами. На завершення нам побажали: як будемо наступного разу їхати на Західну Україну, щоб завітали по дорозі до наших друзів у Запоріжжя. Обов’язково заїдемо, але чекаємо і вас у гості!!!


Нова Каховка – Запоріжжя – Нова Каховка

Андрій КРАВЧУК


Газета «Християнин» 1-2(65-66)2019


© 2008-2020