Знову ми веселі й гомінкі (Вірш. Василь Кравчук)
Знову ми веселі й гомінкі, Знову мама нас вдяга святково, А в душі мелодії дзвінкі, Ллються про народження Христове.
І здається, вийду за поріг, Залунають ангельськії хори, І припасти до Господніх ніг, Пастухи підуть з полів просторих...
Мудреців багатий караван, На поклін прямує до Ісуса, – Піду й я, не пропущу зібрань, Де Христа прославлю й помолюся.
Мружить сонце очі на снігу. Вітер пробирається за комір, Та розвіє холод і нудьгу, Зірки різдв’яної дивний промінь!
Знову будуть радісні пісні, І віршів святкових візерунки, І засвітять оченят вогні До грудей притиснуті дарунки...
Василь КРАВЧУК
Газета «Християнин» 01(01)2000
|