Благослови мене, Церкво!

І знову на подвір’ї осінь... Лагідним вітром, першими прохолодними ранками та щедрим багатим урожаєм завітала вона до наших осель. І посміхнувся їй хлібороб, зраділа господиня, що не прийдеться опускати голову – засіки заповнені, клуні забиті, ще й залишилося, як написано. Тільки діти чомусь сумують, адже для них осінь прийшла з першим дзвоником, а це означає, що їхня праця тільки починається. Хвилюються батьки, переживає церква, відпускаючи, так би мовити, своїх чад у холодний та жорстокий світ. І переживання це, в першу чергу, не за оцінки, хоча і не без цього, а за те, чи залишаться наші діти вірними Господу у своїх школах, коледжах, училищах, університетах. Чи доживуть вони до тієї осені, коли літо благодаті вже закінчиться? Чи почуємо від них те завітне «Вірую!» на берегах нашого Дніпра? Тому, крім постійних молитов та постів, наша церква проводить величезну працю з дітьми різного віку. Працює недільна школа, оркестр, дитячий та молодіжний хори, і все це заради того, щоб наші діти залишились з нами!

Кожного року в останню неділю літа Новокаховська церква традиційно проводить зібрання, на якому благословляє всіх дітей та молодь на навчання та роботу. І цей рік не був виключенням. У неділю, 2 вересня, відбулося святкове богослужіння, де в першій частині було проведено Хліболомання, а в другій – діти з недільної школи разом із молоддю прославили Господа в псалмах та віршах. В кінці зібрання відбулася урочиста мить, де учні з 6 групи отримали сертифікати про закінчення недільної школи та Біблії в подарунок від директора Штефана І.Г. та пресвітера церкви Кравчука В.В. Цілих два роки вони чекали цієї миті, адже тепер стануть повноцінними учасниками нашої молодіжної спільноти. Хочу нагадати, що у нашій недільній школі працює 6 груп. Перехід із групи в групу відбувається раз у два роки. Шосту групу створили для підлітків, яким, так би мовити, і в молодь йти ранувато, але й недільну школу вони закінчили. Цю групу ще називаємо «біблійною». Там відбувається поглиблене вивчення Божого Слова. Уроки проводять і пресвітер церкви, і директор, і в минулому випускник недільної школи, а зараз студент-історик – Кравчук Богдан. Я знаю, що в деяких церквах скептично до цього ставляться. Мовляв, для чого це все видумувати, має бути зібрання, єдине для всіх. Ще не найкращим варіантом є, коли уроки проводяться під час богослужіння. Багато можна сказати і за, і проти, але, як говорить наш пресвітер, що курчат рахують по осені. Тому, щоб не здіймати потім руки в молитвах за покаяння дітей, давайте докладемо всіх зусиль і духовних, і фізичних, щоб вони навчилися жити церквою, жити для Бога.

В кінці зібрання відбулася загальна молитва, де служителі на чолі з пресвітером церкви, здійняли свої руки до неба у молитві за всіх дітей, що були присутніми на богослужінні. Діти та молодь схилили свої коліна, і почалась гаряча молитва зі сльозами на очах. Не раз чула свідчення, особливо від тих, хто навчається далеко, як для них важливо потрапити на цю молитву і отримати благословіння церкви. Не раз думаю, вона збереже їх, коли одному, на самоті, духовна битва стане не під силу. Опісля молитви з радістю спостерігаємо, як діти поспішають до нових класів, куди їх провели вчителі. В молоді теж свято: під крило керівника молоді Артема Драйцева залучаються на законних правах випускники 6 групи, а учні 5 групи, перейшовши у 6, отримали право відвідувати молодіжні зібрання та брати в них участь.

А десь вже калатає перший дзвоник... Знову нас та наших дітей чекають нові труднощі, перші оцінки, контрольні, екзамени, ЗНО, але ми не боїмося, бо нас благословила Церква, нас благословив сам Господь!

Анна ЯМІНОВА

Газета «Християнин» 01(64)2018