Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете «Христианин».

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки


Украина онлайн

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета «Християнин»
(Украина, Херсонская область,
г. Новая Каховка)
приветствует Вас!


На этом небольшом сайте вы можете
прочитать все статьи из нашей газеты,
а так же скачать её электронную версию.
>>Читать последний номер<<
>>Скачать календарь на 2022 год<<

Бережи свою церкву...

Віють вітри, холодні зимові вітри... Падають опори, гинуть душі. Ні, я не тільки про останні земні буревії, я про вічне. Біль стискає серце, коли починаєш усвідомлювати весь трагізм ситуації в наших Євангельських церквах. А тут ще тихий лукавий голос нашіптує що вже все, потяг пішов, що виходу немає, що все безповоротно, і скільки не стій за Євангельську істину, а вдіяти вже нічого не зможеш. Подивись, все навколо притихло, чекаючи повного краху Христової Церкви. В США показник розлучень у церкві і у світі повністю зрівнявся 50% на 50%. І це у державі, де Конституція написана на основі Біблії, де слово Бог значиться навіть на грошових знаках. А в Європі, колись багатій на біблійні та місіонерські товариства, на землі Лютера і Сперджена продаються з «молотка» Доми молитви, по одній простій причині, – церкви ніхто не відвідує.

У газеті «Вестник пришествия» №109 прочитав лист одного пастора, в якому той з жахом коментує, як проходило в їхній деномінації голосування за відміну заборони про рукопокладення на служіння людей, одержимих «содомськими» гріхами. «Благодарение Богу, этот проект не прошел, но распределение голосов было 259:255, – всего четыре голоса отделяло нас от полного омерзения. Церкви, «более просвещенных» сейчас радуются, так как они уверенны, что на следующей ассамблее... проект пройдет. И я думаю, они правы». Ви скептично посміхнетесь, мовляв, для чого так згущати фарби, – у нас такого ніколи не буде. Та і я за те. Але хто з нас чекав, що у наших церквах сестри будуть не покриваючи голову молитися та вдягати чоловічий одяг? А ще прикраси, фарби, зачіски, світська музика, рукопокладення розлучених і т.д.? Чую у відповідь: «А що тут такого?» В тому і справа, що для багатьох це вже дрібниці. Тому, якщо у нас, незабаром, відбудеться голосування, на зразок вище згаданому, відношення голосів може бути подібним. Кажуть, що розумний вчиться на чужих помилках, та де там. Вже і наші церкви, які дійсно насадив Дух Святий в 20 – 30 роках минулого століття, – змінюють і стиль, і саме страшне, суть. Не навчила нас ні Європа ні Америка.

Що робити богобійному служителю, проповіднику, в цей незрозумілий, лукавий час? Перший варіант, що аж напрошується, містить таке: «А що я зроблю? Там, на верху, начальство таке допускає, їм видніше, то хай і відповідають». Пригадалось, як їхав з одним стареньким пресвітером на нараду. Він щиро коментував події в церквах, вчинки старших служителів, розповідав мені як було раніше і до чого дійшли зараз. Коли я запропонував йому сказати про це на нараді, він раптом відмовився, боячись накликати на себе гнів «вищестоящих». Я його по-людські розумію, а от підтримати не можу. Другий, це берегти те, що доручив тобі Господь. Якщо в нижній течії Дніпра, біля Нової Каховки, починати боротись за чистоту головної річки України – думаю, що нічого вже не вдієш. А коли кожна притока буде чистою, то відповідно, і весь Славутич! Тому там, де поставив тебе Бог, будь вірний і ніколи не посоромишся перед Ним.

Пам’ятаю, стояли ми на одній конференції з братом, журились, і він промовив одну фразу, яка запам’яталась мені на довго: «Бережи свою церкву». Формула, на перший погляд, дуже проста. Апостол Петро навчає: «Тож благаю між вами пресвітерів... пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно, не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір. А коли Архіпастир з’явиться, то одержите ви нев’янучого вінка слави» (1 Пт. 5:1-4). Про що йдеться? А про те, що кожний служитель дасть відповідь за своє стадо перед Ісусом Христом. Як вчив, як беріг, як стояв, як боровся. І перед Богом не пожмеш плечима і не розведеш руками, плутаючись в поясненнях, що у всіх церквах так було, що старші таке допустили, а я маленький чоловік і що міг вдіяти. Я впевнений, що у багатьох палестинських пастухів леви і ведмеді крали овець, – тільки у пастуха Давида стадо було цілим. Він не розводив безпорадно руками, не шукав оправдання, а захищав овець. І Бог був з ним. Не випадково, Господь назве його мужем по серцю і настановить над всім Ізраїлем. Брате дорогий! Не оглядайся довкола, не зазирай нікуди, – всіма силами бережи Христову церкву, яку на певний час тобі довірив Ісус. І Він з тобою буде в тій боротьбі, і підтримає, і сили дасть.

Не за горами Вічна Весна. І на зелені небесні пасовиська Добрий Пастир виведе свою вірну отару. А серед спасенних будемо і ми з тобою. Обов’язково! Тільки бережи себе, бережи свою сім’ю, бережи свою церкву. Бережи так, як говорить Слово Боже, а «на нерозумних не дивись».


Василь Кравчук


Газета «Християнин» 01(26)2008


© 2008-2020