Поїздка у м. Синельникове

Одного разу молодь Церкви ХВЄП м. Н. Каховка запросили на Обласну молодіжну конференцію ОЦ ХВЄ в м. Запоріжжя. Молитовний будинок наповнила молодь з багатьох куточків нашої країни. Звичайно, склад молоді був різноманітний, і з точки зору зовнішності і поведінки також. Нашу увагу привернула невелика група молодих людей. Вони займали місце попереду залу, приймали участь в зібранні співом та декламацією і були схожі на нас. На жаль, нам не вдалося з ними поспілкуватися.

Навесні 2012 року за запрошенням наших братів, які вчаться і працюють в Києві, ми прибули на конференцію керівників молоді ОЦ ХВЄ, що проходила в столиці. Вже в кінці конференції нам випала можливість познайомитись з братом Миколою, керівником молоді з м. Синельникове, яка і привернула нашу увагу тоді в Запоріжжі. Так ми обмінялись телефонами і домовились за можливістю зв’язуватись та організувати виїзд нашої молоді до них на служіння. Так розпочалась дружба з цією молоддю і Церквою.

Після багатьох телефонних розмов, молитов та обговорень майбутнього виїзду було дещо сплановано, але були проблеми з транспортом. Для великої кількості молоді не вистачало квитків на потяг, і до найближчої станції в той напрямок треба було далеченько їхати. Тому поки вирішили відкласти виїзд на інший час, домовившись продовжувати молитись за цю справу. Так йшов час, а питання з транспортом все не вирішувалось, тому, поговоривши з пресвітером та старшими братами, ми вирішили поїхати туди групою братів, так би мовити, «на розвідку». Отримавши благословіння від братів та молоді, зібрались в дорогу. Їхали на маршрутному автобусі троє братів з Києва і троє з Нової Каховки. Хоч і були певні труднощі, але з вірою і надією на Господа ми вирушили в дорогу. В Дніпропетровську нас зустрів брат Микола, провів невеличку екскурсію і ми попрямували в Синельникове. Там нас вже чекала місцева молодь на молодіжному зібранні. Впродовж перебування в цій Церкві ми мали чудові зібрання і спілкування як з молоддю, так і старшими братами. Ми брали участь у зібранні співом, проповіддю Слова та декламацією віршів. Бог рясно благословив нас в цій поїздці, і можна сказати, що наша «розвідка» породила безмежне бажання відвідати всією нашою молоддю нових друзів у м. Синельникове. Тому подальші наші думки і прагнення були направлені в цьому напрямку, і Бог не залиш їх без уваги.

Як відомо, восени 2013 року Господь благословив нашу Церкву, і молодь зокрема, чудовим автобусом, про який вже згадувалось в нашій газеті. Ця подія нас дуже підбадьорила і додала надії, що все-таки поїздка в Синельникове відбудеться. Після свята Пасхи почали готуватись. Було заплановано виїхати в суботу ввечері, там переночувати і в неділю зранку провести зібрання, потім поспілкуватись з молоддю, а ввечері поїхати на екскурсію в м. Дніпропетровськ. Всі наші плани ми несли в молитвах до Господа і, звичайно, розповіли Церкві про наші бажання. В п’ятницю, в другій частині зібрання, піднялось питання поїздки. Брати і сестри дуже переживали за молодь, бо все-таки напрямок, куди ми їхали, був і є неспокійним через останні всім відомі події в Україні. Було багато вислухано думок і пропозицій щодо виїзду. Багато хто, наповнені надією, що поїздка відбудеться, запевняли, що треба їхати і Бог благословить. Ще одна сестра розповіла цікавий сон. Їй приснилось, що ми поїхали і хоч і зустрічали блок-пости, але нас там не зупиняли і ми з радістю повернулись і прославили Бога. В кінці зібрання нас від серця благословила Церква. Було багато переживань, але 4 травня близько четвертої години ранку наш автобус з молоддю, музичними інструментами та нашим дорогим пресвітером Кравчуком Василем Вікторовичем і керівником оркестру Ем Ігорем Вікторовичем відправився в далеку дорогу. Протягом всієї дороги туди ми зустріли три блок-пости з військовими людьми, але на жодному з них нас не зупиняли, навіть не звертали особливої уваги, ніби їхав легковий автомобіль, а не повний автобус з молодими людьми. Це були, правда, просто чудеса Господні! На місце прибули близько десятої ранку. Після довгої дороги були трохи втомлені, але те, що нас Бог благословив і ми побачили наших друзів, надало нам наснаги та сил. Перед зібранням з ласки місцевих братів та сестер ми підкріпились насущним хлібом. Зібрання розпочалось по-новокаховському, зі звуків духового оркестру, який зіграв псалмом «Христос воскрес». Протягом служіння було вислухано близько десяти проповідей, розказано багато віршів, усі насолоджувались співом молодіжного хору та грою оркестру, який зіграв більше півтора десятка псалмів. Господь дуже благословив це служіння як Словом, так і Благодаттю.

Після зібрання нас нагодували, і молодь мала бесіду, де ми могли познайомитись та обговорити загальні питання. Говорили і про страшний вплив на молодь Інтернету і соціальних мереж, розповідали, чим і де трудиться наша молодь, слухали і про працю наших друзів з м. Синельникове. На зібранні були ще гості з Дніпропетровська, які також взяли участь у спілкуванні. Після насиченої бесіди нас попросили ще послужити грою оркестру, потім ще раз нагодували, і довелося потихеньку збиратись в дорогу. Перед від’їздом зробили загальне фото на пам’ять, ще вислухали декілька псалмів в побажання один одному і... найнеприємніше – прощання. Дуже не хотілося розлучатись з дорогими серцями, з якими так добре провели час. Але маємо надію ще зустрітись і разом прославити Господа, якщо не на землі, то в небесах точно. З надією на Господа ми вирушили в дорогу додому, до рідної Церкви. Нас декілька разів зупиняли, але крім перевірки документів більш ніяких претензій не було. Так після опівночі автобус прибув до Нової Каховки на орендоване нами приміщення.

Після відомих подій, що відбулися декілька років тому, у нашої Церкви та молоді раптом «зникло» багато друзів. Але в противагу їм Господь подарував чудових, справжніх друзів, які готові підтримувати нас молитвами, зустрічами, спілкуванням. Не виключенням є Церква з пресвітером братом Гедеоном Федоровичем Бабченко в м. Синельникове. Можемо сміливо сказати, що на фоні загального відступу від Правди Бог, як і в часи пророка Іллі, береже по багатьом місцям вірні Йому «сім тисяч». Слава Богу за це. Нехай Господь рясно благословить всіх нас міцно триматись Євангельської дороги, жити свято і з надією на Бога дійти до Небес. Висловлюємо щиру подяку Церкві м. Синельникове за гостинність.

Артем ДРАЙЦЕВ

Газета «Християнин» 02(54)2014