Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете «Христианин».

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки


Украина онлайн

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета «Християнин»
(Украина, Херсонская область,
г. Новая Каховка)
приветствует Вас!


На этом небольшом сайте вы можете
прочитать все статьи из нашей газеты,
а так же скачать её электронную версию.
>>Читать последний номер<<
>>Скачать календарь на 2022 год<<

Наша пошта (Володимир Голуб): а якi це духовнi?

Мир Божий Вам, працівники на Божій ниві! Дякую Господу за Ваш труд, бажаю рясних благословінь і натхнення в праці. Пишу Вам вдруге і разом з цим присилаю деякі думки, написані на папері. Як будете вважати доцільним надрукувати в номері – хай Бог благословить. Дякую за прислані газети. Люблю читати те, що відповідає дійсності і веде до Божого страху, бо в цьому наша мудрість. Отож не бійтесь писати правду, бо вона спасає від смерті, будить від сну, бо нам, християнам, треба перш за все самим пильнувати і закликати інших на дорогу, якою пройшов Ісус, бо це його доручення всім нам.

З повагою, Володимир Голуб (Закарпаття)


А якi це духовнi?

Чи доводилося вам чути такі слова: «то духовні люди», або «вони більш духовні, ніж ці» і щось подібне до цього? Часто-густо людина думає про себе: «Я ж духовний, бо в церкву ходжу, Біблію читаю, проповідую, несу служіння, добро роблю», та до кінця не усвідомлює, що насправді означає бути духовним. На це питання ви почуєте стільки відповідей, скільки людей ви запитаєте. Але у нас є Слово Боже: досконале, правдиве, істинне. У нього і заглянемо, щоб знайти відповідь на це важливе і нагальне питання. Біблія доступно вказує ознаки духовної людини. Виявляється, що бути віруючим ще не означає бути духовним. Отже, важливо звернути увагу на те, як Священне Писання характеризує духовну людину.

По-перше, в посланні до Галатів 6:1 написано: «Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідності, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!». В цьому вірші ми бачимо, що духовна людина виправляє того, хто вчинив якийсь гріх. Не трубить усім і вся про вчинений проступок. А маючи співчуття, любов і сили допомагає тому, хто впав лицем у болото піднятись, очиститись, щоб іти далі. Кажучи «брате» лише для того, щоб була отримана ще одна перемога. Духовні не судять суворо інших, а себе милують. Вони мають дух лагідності, тому й виправляють кривизни падаючих. Про Йосипа написано, що він не хотів оголосити Марію заручену з ним, а відпустити її. Бог довірив цьому чоловіку до часу піклуватись Його Сином. Пригадалась подія, яка відбувалась в одному селі. У Церкву прийшов невіруючий чоловік. А чутки облітають село, як правило, дуже швидко. Так сталося, що всі довідалися, що ця людина почала ходити до віруючих в зібрання. Причому це сталося за дуже короткий час. Цей чоловік ходив на зібрання, але ніяк не міг кинути палити. І одного разу сталося так, що в колі багатьох односельців опинився цей чоловік і віруючий брат із місцевої громади. Один із односельців голосно, щоб всі почули, запитав цього чоловіка, який став ходити в зібрання: «Як ти маєш право і можеш ходити до штундів, коли ти куриш, вони ж не курять?». Цей бідолаха почервонів, а віруючий брат, не довго думаючи, відповів за нього: «Ми дозволили йому ще деякий час покурити, а потім він залишить це». І в такій спосіб не залишив немічну людину, в серці якої прокидалося нове життя, самій прийняти духовний удар. От такі то духовні люди. Я ніяк не зрозумію «духовність» людей, які йдуть в зібрання мирити братів і сестер, «виправляти» грішників, а насправді пересварять всіх між собою. Бережіть себе від такої «духовності» і від таких «духовних братів». Духовні лікують, перев’язують рани, допомагають піднятись, пройти, вистояти. Так каже Боже Слово.

Друге, на що звертає увагу слово Боже, це те, що духовні люди пильнують за собою. У першу чергу за собою, а не за пресвітером, проповідником, хором, сестрою чи братом, які десь попереду чи позаду. Вони правильно прочитали в Біблії: «Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає» (1 Тим. 3:16), але до вподоби їм тільки останні слова цього тексту. Уявіть картину: стоїть за кафедрою проповідник, невмитий, неголений, з довгим волоссям, у брудному одязі (хоча, до речі, зараз можна і таких побачити та ще в порваних штанях, з волоссям як у Авесалома, і т. ін.) і навчає людей щоб ті доглядали за собою, були чистими, охайними бо, мовляв, здорова наука так вчить. Духовні люди не роблять так. Апостол був духовним. Він каже, що так старався жити, що нікому не клав перешкоди на дорозі до Бога. Чому? Бо він перевіряв, пильнував за собою сам. Він каже: «Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним» (1 Кор. 9:27). А в іншому місці читаємо: «А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався» (Гал. 2:2). Духовні люди роздумують і перевіряють, чи співпадають їхні думки, бажання (хотіння) із волею Божою. Ті, що пливуть за течією, проповідують як-небудь, роблять, коли що захочеться і живуть без кордонів, чи дійсно можуть бути духовними? Хірург, який оперує хворого, допомагаючи йому одягає рукавиці і пов’язку, щоб самому не заразитись і не заразити хворого. Так і духовні люди пильнують за собою, в першу чергу, щоб не впасти у гріх самому.

По-третє, в другому розділі 1-го послання до Коринтян 15 віршом читаємо: «Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто». Духовні люди – люди розсудливі. У них є терпіння, щоб розібратись, що й до чого. І розбираючись, вони роблять, як вчить Сам Господь. У них немає такого, як в одного брата було, коли він захворів фізично. Після одужання він звернувся вдруге до лікаря який оглянув його і сказав: «Добре, все добре, а тепер піди зроби аналізи»?! Духовні так не роблять. У них інший підхід до справ в яких треба розібратись. Вони не лікують, поки не дізнаються діагнозу. Судити, як сказано у вищезгаданому вірші, по простому кажучи, означає поставити все на свої місця. А для цього треба час і глибокі роздуми. Духовні люди вміють це робити. Йов був духовною людиною і йому належать слова: «Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував» (Йов 29:16). Лише духовні люди мають здібність отримувати духовні пізнання. Людям, які не мають Духа Святого, не доступна духовна мудрість, незалежно від того на скільки інтелектуальні можливості вони мають. Людина, яка не ходить перед Богом і не має Духа Святого, судячи про духовні речі, (а часто й про земні) подібна до глухого, який судить про музику Баха, або сліпого, який критикує картини Рафаеля. Судити правильно можна лише тоді, коли було проведено дослідження, а висновки робити на основі Слова Божого.

Нехай рясно поблагословить нас Бог, щоб нам бути духовними людьми, щоб зростати в мужа досконалого, в міру зросту повноти Христової.


Газета «Християнин» 04(37)2010


© 2008-2020