Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете «Христианин».

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки


Украина онлайн

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета «Християнин»
(Украина, Херсонская область,
г. Новая Каховка)
приветствует Вас!


На этом небольшом сайте вы можете
прочитать все статьи из нашей газеты,
а так же скачать её электронную версию.
>>Читать последний номер<<
>>Скачать календарь на 2022 год<<

Не переведені стрілки

Одного недільного ранку, дівчинка Марійка, років 12-ти, прокинувшись, швиденько зібралася і квапливо пішла на зібрання. Як завжди, йшла сама. Батьків не чекала, бо дуже хотілося поспілкуватися з подружками, які раніше приїздили на зібрання.

Було це восени. Йшла вона роздивляючись навколо: як повільно кружляють жовті, червоні, зелені листочки і обережно, без усякого шуму стеляться під ноги. Дитина насолоджувалась ароматом осіннього листя і шархаючи ногами по купам, весело йшла собі на зібрання. Пройшовши майже пів дороги, помітила, що крім неї більш ніхто не йде, хоча, зазвичай, кожного недільного ранку зустрічала багато братів і сестер, які прямували на богослужіння. Це змусило Марійку захвилюватися.

– Чому більше ніхто не йде на зібрання? – її серце наповнилося розумінням страшної здогадки.

Роздумуючи над цим, вона все повільніше і повільніше йшла вперед. І раптом її осінила жахлива думка:

– А може сьогодні... – і як вона не намагалася гнати цю думку, та не змогла себе перебороти, – а може сьогодні відбулось Вознесіння Церкви?! Може Господь усіх забрав до Себе в небеса, у золоте місто... дав їм вінці... А я... а я залишилась?!

Непрохані пекучі сльози потекли з очей дівчинки. Ледь помічаючи дорогу, вона стала швидко бігти додому, забувши і про красу осені, і про зібрання. В думках молилася і просила, аби Ісус простив їй усі провини. Прибігши захеканою і в сльозах, вона настіж відчинила двері і... побачивши маму, з порогу прокричала:

– Мамо, а чому ти залишилась?

На шум з ванної кімнати вийшов батько і, побачивши заплакану свою доньку, запитав:

– Доню, а куди ти так рано ходила і чому ти плачеш?

І дівчинка, впавши йому на груди, почала розповідати свою історію. Вислухавши все, батькам стало радісно, що їх ще маленька донька, так по-дорослому все сприйняла. Після, мама пояснила, чого так сталось – Марійка просто забула, що того дня треба було переводити стрілки годинника назад і тому на годину раніше, коли ще багато хто з людей мирно спав, пішла на зібрання. З цієї причини нікого і не зустріла.

Марійка дуже зраділа, дізнавшись, що в неї ще сьогодні є час, аби покаятися в своїх провинах, попросити пробачення і змінити своє життя. Одягнувшись, уся родина пішла на зібрання. Зустрічаючи своїх товаришів, дівчинка була їм рада, як ніколи.

Йде Марійка на зібрання з батьками, та так вже їй радісно і так любо дивитися на листя, яке, здається, саме посміхається і радіє разом з дівчинкою, з якого вона ввечері обов’язково зробить гарний осінній букет.


Настя Москалик


Газета «Християнин» 02(35)2010


© 2008-2020