Не розривайте Господнього тіла (Вірш)
Не розривайте Господнього тіла Час до єднання зараз наспів. Хто вам сказав, що шукати розділень Десь кому-небудь Господь заповів?
«Все тут не так, всі в упадку, поснули, Хтось уже мертвий... Залишусь – помру! Я от піду й так як треба збудую, Благословенних до себе зберу.
Будем ми Господа так прославляти, Саме як в Писанні сказано є, Немічних будемо ми підкріпляти, Все до останку відкинем «своє».
Так ми усіх обігрієм любов’ю І не допустим старих помилок, Будуть зцілятись Господньою кров’ю І говоритимуть: «З ними є Бог!»
І неодмінно кожного разу До покаяння будуть іти...» Ти захворів на духовну проказу! Стан перед Богом свій зважуєш ти?
Благословенним себе ти вважаєш, Кажеш, що правильно й твердо ідеш, Але якщо від упадку втікаєш, То неодмінно його ти й пожнеш.
Став той сильнішим, хто вже відділився? Бачиш помилки, то сам не роби! Хочеш пробудження? – плач і молися! Стань у проломі, вір і люби!
Тільки Господнє вистоїть діло В час, коли зійде вогонь з висоти... Не розривайте Господнього тіла В пошуках власної (не!) правоти.
Газета «Християнин» 02(27)2008
|