Рiздвяна ніч (Вірш. Сердюк Наташа)
Свята, свята! Різдво Христа. Радіють усі люди. Збиратися родина вся У кожнім домі буде.
Найкращих друзів кличуть всі Цю радість розділити. Маленькі діти й дідусі – Всі йдуть Різдво зустріти.
А як пройде у вечір цей Христос попід хатами? В віконце кожне загляне Чи повечеря з вами?
Ось за столом родина вся – Діди, батьки і діти – Збираються у день Різдва Гірку горілку пити.
– Ні, в цю Я хату не зайду, – Подумає Спаситель, – – Щоб бачити таку сім’ю, Нащо було й родитись.
Ось молодь: хлопці, як дуби, Дівчата, як калина, Та славлять не Христа вони; Різдво для них – дозвілля.
В очах фарбованих туман, В душі облудні думи, В устах накурених обман – Тут святості не буде.
Не місце серед них Христу, Він обмине цю хату. Невже за це Він заплатив Таку високу плату?
А ось старенькі вдвох сидять – Тут вже Господь спочине. Та й в них молитви не звучать, Серця їх телевізор гріє
Де ж голову схилить Христу? Де втішить свою душу? Та чує спів, в хвалу Йому Співають вірні душі.
І Він в будинок той зайде, Де славлять Його люди. Покій для ніг Своїх знайде Й вечерять з ними буде.
Сердюк Наташа
Газета «Християнин» 04(18)2005
|