Газета «Християнин» (Украина, Херсонская область, г. Новая Каховка) приветствует Вас! На этом небольшом сайте вы можете прочитать все статьи из нашей газеты, а так же скачать её электронную версию. >>Читать последний номер<< >>Скачать календарь на 2022 год<<

Духовий оркестр церкви ХВЄ у м. Нова Каховка

«І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими... не зостанеться ані копита». Вихід 10:9,26

І в великих містах і маленьких селах, дуже легко знайти місця, призначені для задоволення культурних потреб молодих людей. Кінотеатри, палаци культури, театри, сільські клуби, бари, ресторани, кафе. Там ззовні лунає музика, манять рекламні вогні, а в середині казкові інтер’єри, величезний вибір спиртних напоїв, цигарок та інше. А скільки проводиться блискучих фестивалів, шоу програм, спортивних змагань, а ще неосяжні простори мережі Інтернет, телебачення, а ще... Продовжувати? Думаємо не варто. І, уявіть, все перераховане має одну ціль, – щоб князь цього світу міг тримати майбутнє світу у своїх руках. За ціною ніхто не стоїть. Вкладаються неміряні фінанси, задіяний колосальний людський ресурс. І ворог душ має великий успіх, мало того, навіть серед деяких християн, адже Асаф давно відмітив, що «туди ж звертається народ Божий» (Пс. 72:10).

Наш Господь Ісус настійливо звертає нашу увагу, що «сини цього світу в своїм поколінні розумніші, аніж сини світла» (Луки 16:8).

Із цих слів ми вирішили взяти практичний урок, суть якого дуже проста: молоді скрізь може бути і добре, і цікаво, і корисно, але найкраще повинно бути в... Церкві! Хтось заперечить, що церква не має великих фінансів та можливостей. Згідні. Але у нас є незрівняні переваги, і їх треба розумно використати. По-перше, у нас є Христос! А в Його турботі про майбутнє Церкви ніхто не сумнівається. По-друге, ми об’єднані однією мрією – вічністю з Богом! По-третє, в Христовій церкві багато талановитих, небайдужих людей, які можуть і хочуть допомогти, щоб молодь служила Христу, а не гинула у світі. По-четверте, ми маємо Священне Писання, яке здатне навчити нас як переможно жити в світі. Продовжувати? Думаємо що досить.

От ми і вирішили не плакатись, не шукати причин для оправдання, а створити в Церкві таку духовну атмосферу, такий творчий клімат, надати найкращі можливості молоді, щоб кожний зміг без труднощів реалізувати себе в служінні для Божого Царства. З чого починати? Знаєте, що найперше, що зробив Давид перед вирішальною битвою? Він, як досвідчений полководець, оглянув військо, порахував, поставив командирів, дав настанови відносно стратегії і тактики (2 Сам. 18:1-2). Висновок простий: кожний пресвітер (тим більше керівник молоді) зобов’язаний пам’ятати поіменно не тільки дорослих, а дітей і молодь церкви. Мало того, знати положення в їх сім’ях, де навчаються, чим захоплюються, на що здатні. Тоді легко зрозуміти яке у тебе «військо» і на що воно здатне. Наступний крок знайшли в книзі Даниїла. Цар Навуходоносор відібрав молодих людей і, забезпечивши їх всім необхідним, три роки навчав їх «письма» (Дан. 1:4). Висновок теж не захмарний: заохочувати молодь церкви до успішного навчання. Ще одну важливу річ підказав Мойсей: «Дні віку нашого сімдесят років, як при силі – вісімдесят років; і більшість із них – то труд і марність» (Пс. 90:10). Висновок жорсткий: або церква і молодь проведуть життя в праці, або в марноті. Про що йде мова в сучасних умовах, легко здогадатись.

Нас часто запитують, як невелика церква домоглася мати декілька хорів, оркестр, велику кількість сильних і талановитих проповідників, благовістить в містах і селах та декількох виправних колоніях, випускає власну газету тощо. І при цьому зберігає свої лави недоторканими?! Все вище перераховане, помножене на Божу благодать, зрошене гарячими молитвами старшого покоління і приносить перемогу над світом. Слава Ісусу Христу. Наочний приклад? Будь ласка.

Частиною реалізації цього процесу було створення дитячо-юнацького духового оркестру Церкви Християн Віри Євангельської П’ятидесятників м. Нова Каховка, що в Херсонській області, історія якого бере початок з 1997 року.

Кравчуку Василю Вікторовичу, пресвітеру Церкви, в минулому члену Луцької Церкви ХВЄ, була відома потужна євангелізаційна робота багатьох подвижників на Волині, зокрема, служіння духового оркестру під керівництвом Івана Зуб-Золотарьова. По переїзді на Херсонщину прийшло на серце бажання за допомогою прекрасних євангельських мелодій сповістити жителям Таврійського краю про Христа Спасителя. Каталізатором для створення такого виду праці у Церкві стала нагальна потреба задіяти молодь у Церкві, адже багато батьків звертались до пресвітера із проханням не допустити перетворення колись активних у недільній школі маленьких християн у захоплених світськими втіхами пасивних «дітей віруючих батьків». Але де знайти керівника-професіонала, адже аматор це аматор. У світі? А інструмент? А хто навчить дітей нотній грамоті та грі? Питань багато і що руки опускати? Хай гріховний світ «дбає» за християнську молодь гублячи безсмертні душі? Ніколи! Боже Вічний, допоможи! І Він не залишив і чудно почав допомагати. Дивним чином вирішилась проблема з музичними інструментами.

В той час пресвітером Першої Одеської Церкви ХВЄ був давній друг нашої Церкви Іван Хомич Лещук. Одного разу брат Василь випадково помітив у одній з кімнат Дому Молитви, що по вул. Пестеля 29, майже повний комплект інструментів духового оркестру. Вони без діла лежали і ніби чекали на нас. Всесвітньо відома Церква, з майже столітньою історією, люб’язно надала нам в безкоштовну оренду музичний інструмент, того, що не вистачало, докупили. Надалі постало питання про керівника оркестру, бажано християнина. Місяці пошуків на Херсонщині християнина-духовика з музичною освітою не увінчались успіхом. Тоді Господь послав нам сина нашої сестри Валентини Чефранової – Олександра Георгійовича, який не був членом нашої Церкви, але був добре знайомий з нею. Вже 19 лютого 1999 року він взявся до роботи. Оголосили набір музикантів. Багато батьків з радістю інші з скептизмом сприйняли це нововведення. По правді, позитивний результат цієї праці здавався малоймовірним. Але оскільки особливою строчкою у графіку пресвітера і до сьогодні є духовий оркестр, Бог не допустив зупинитись такій потужній праці навіть у найбільш кризові моменти. Довелось вирішувати проблему привозу і відвозу музикантів, адже це діти. Розпочалися регулярні репетиції, після них служіння, євангелізації, поїздки. Справа почалась! Першим гімном, який зазвучав у виконанні оркестру в нашій Церкві був «Шлях до спасіння» (G.F. Root).

Варто зазначити, що через кілька років гарне виконання нашим оркестром псалмів так відкрило серця членів Першої Одеської Церкви ХВЄ, що вони подарували нам ті інструменти, які колись були взяті в оренду.

Поступово музичне служіння почало цікавити все більшу кількість дітей, молоді, які один поперед одного почали проситись до оркестру. Нотна грамота, яка колись здавалась для всіх далекою, нудною і нецікавою тепер багатьом сподобалась. Абсолютна більшість дітей, на радість батьків, почали навчатися в дитячих музичних школах, єднання в колективі оркестру переросло в справжні братерські відносини на багато років. Навіть навчання в університетах інших міст не перешкоджає грі в оркестрі, бо в студентських гуртожитках регулярно проводяться репетиції. А при першій можливості всі спішать до рідної Новокаховської церкви, щоб разом прославить Відкупителя. До речі, серед молоді абсолютна більшість з середньою спеціальною та вищою освітою. Є (або закінчують здобувати освіту) свої інженери, професійні музиканти, педагоги, історики, лікарі.

Після еміграції до Ізраїлю першого керівника, якого, як батька полюбили всі музиканти, прийшла невеличка криза у діяльності оркестру. Тоді знову вся церква долучилась до пошуків нового керівника. В цей час колектив налічував до двох десятків юнаків, оркестр складався лише з мідних духових інструментів. Пошуки тривали більше року, керівники змінювались один за одним. Церква молилась, і Господь нам допоміг. З 1 грудня 2002 року і до сьогодні керівником оркестру є спадковий музикант та аранжувальник Ігор Вікторович Ем, який чудово володіє багатьма інструментами, особливо саксофоном. На цей раз керівником стала людина, яка взагалі вважала себе атеїстом. Багато членів Церкви були збентежені таким положенням справ. Неодноразово докоряючи всім, хто був пов’язаний з оркестром, а особливо пресвітеру за неправильне рішення у такій важливій справі. Ми продовжували молитись і приходила впевненість, що недарма, що Господь почує наші молитви. Нашому новому керівнику ми подарували Біблію, і поступово він почав відвідувати Богослужіння. А після чергового тижня наших переживань і молитов, брат Ігор вийшов на покаяння, після чого Господь поблагословив його віднайти особливе, духовне звучання оркестру. Тоді, на радість дітям і молоді, у цьому служінні було знято безліч питань.

Для того, щоб зробити аранжування потрібно мати зв’язок з небом, тому кожен із гімнів, які звучать у виконанні нашого оркестру є своя історія. Першим твором перекладеним для оркестру був «О, смерть, де скажи, твоє жало?» (І.С. Проханов), який зазвучав на свято Пасхи 27 квітня 2003 року. Для того щоб написати кульмінацію, або коду цього гімну наш, тоді ще невіруючий керівник звернувся у молитві до Бога. У відповідь він побачив у сні здалеку небесне сяюче місто, в якому відбувалось торжество з приводу перемоги Христа над смертю. На тому фоні звучав оркестр, мелодія якого перервала сон. Так, до ранку ми отримали завершену партитуру цього гімну, а ввечері на репетиції вже вивчали її. Наприклад у 2004 році, поштовхом до покаяння послужило аранжування відомого християнського гімну «Via dolorosa», через який, як колись Фелікса Мендельсона, при вивченні «Страстей по Матвію» Й.С. Баха, прийшло осмислення жертви Христа та відчуття власної гріховності. В тому ж році ми отримали перший християнський авторський гімн, який називається «Гефсиманська ніч», написаний нашим керівником. З 2006 року він вступив у заповіт з Богом через Водне Хрещення і став членом нашої Церкви. З приходом Ігоря Вікторовича у нашому оркестрі з’явились нові інструменти, такі як тромбон, валторна, кларнет, саксофон-альт, -сопрано, -тенор, флейта, гобой. Також виявилось що молоді сестри також можуть бути членами оркестру. Ми до цих пір не знаємо звідки церква та наш керівник оркестру знаходять і купують інструменти для нас, але їх нам ніколи не бракує. І хоч більшість із них вже зношені «ветерани» з минулого століття, наш керівник вчить нас бережно до них ставитись, ремонтує і для кожного пише свою партію.

Основу репертуару складає християнська класика минулих століть (В.А. Моцарт, М.І. Глінка, Ф. Мендельсон, Г.Ф. Гендель, Д.С. Бортнянський), а також твори сучасних євангельських композиторів (В.М. Крейман, Д.Г. Воєвода, І.С. Проханов, Є.Н. Пушков, Є. Гончаренко, С.Д. Бичковський).

В активі оркестру не один десяток проведених євангелізацій та Богослужінь, як на Херсонщині, так і за її межами, тисячі кілометрів доріг, радість зустрічей та смуток прощань.

Давньою мрією засновника нашого оркестру пресвітера Церкви Кравчука Василя Вікторовича, а також керівника оркестру Ем Ігоря Вікторовича та і кожного оркестранта було зробити професійний аудіо запис. Багато пошуків, спроб, старань не давали результату.

Зрештою ми ближче познайомились з музичним відділом ОЦ ХВЄ, під керівництвом Миколи Стахановича Кудименка та Баранова Олександра Юрійовича. Домовились про запис оркестру на серпень 2015 року, з виїздом студії запису до нас у місто Нова Каховка.

Мер надав нам у безкоштовну оренду кінотеатр «Юність» на час проведення звукозапису. Це було найкраще приміщення про яке ми тільки могли мріяти, де година оренди вимірюється в тисячах гривень.

18 серпня 2015 року о 8 годині ранку розпочалась праця. Пресвітер Церкви Кравчук Василь Вікторович зі сльозами на очах поблагословив нас на цю важливу для нашої Церкви подію. І ми почали. До 17 години 20 серпня ми записали 45 псалмів. Потім сфотографувались на згадку, подарували їм фото молоді та оркестру, попрощались із нашими братами поблагословили їх в дорогу. Ми зрозуміли, що то Бог все влаштовує, і коли Він відкриє двері, то ніхто не зможе зачинити. З того моменту пройшло декілька місяців, на вирішення всіх питань по зведенню записів, дизайну дисків та оформленню альбомів. І нарешті 27 грудня 2015 року в нашій Церкві були представлені перші, і, надіємось, не останні альбоми нашого оркестру. Вийшли в світ чотири альбоми по 12 псалмів.

На сьогодні в оркестрі налічується біля сорока музикантів, віком від 11 до 30 років. Серед них є школярі, студенти, професійні музиканти, педагоги, інженери і наукові співробітники. Музичний інструмент в основному виготовлений ще до «радянської» доби і під час неї.

Попереду багато праці для духового оркестру, але певний етап пройшли, втілилось одне із бажань членів нашої Церкви. А ще була мрія відвідати місто Київ, бо там навчається і працює багато наших оркестрантів. Господь і тут не лишив без уваги, поблагословив навесні 2016 року відвідати дорогі для нас Церкви Києва: «Наріжний Камінь», «Жива Надія», а також церкву міста Ірпінь. І навіть дозволив нам, простому християнському оркестру, прославити Його на Майдані незалежності. А також безліч інших поїздок залишили в серцях дітей та молоді добрі спогади, укріпили в вірі, та ствердили бажання і надалі вірно служити Ісусу Христу.

Часто ми шукаємо кому проповідувати за межами Церкви, лишаючи своїх власних дітей без Божого Слова. Намагаючись придбати для Царства Божого дальнього, втрачаємо ближнього. Але як перше так і друге повинно бути на своєму місці. Для цього «І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового» (Єф. 4:11-12). І коли всі ці покликані на служіння Богу люди служать там, де Він їх настановив, відбувається збудування Церкви і справа Господня не має поразки.

Правильно поставлене служіння передбачає навчання духовним основам, не з метою стати членами оркестру, хору, проповідниками – швидше отримати розширення можливостей прославляти Христа і стати повноправними співпрацівниками на ниві Божій. Приємне коли у кожному богослужінні ми спостерігаємо, як молоде покоління служить Христу. Можливо це не завжди професійно, але щиро і з кожним разом краще. Є члени молоді, які ще кілька років тому не могли взагалі співати, декламувати вірші, акомпанувати, а тепер, дяка Богу, служать цими талантами. І дуже важливо, коли в Церкві, особливо музичним служінням, займаються духовні люди. Тоді повірте, нема проблем зі сприйняттям християнської музики у молодих людей. Часто кажуть, що існує перехідний вік, коли молодь слухає і виконує напів-християнську музику, не підкоряється служителям і батькам, бунтує. На щастя у багатьох випадках Господь допоміг нам обійтись без «перехідного» періоду, або тимчасового відступлення від Бога у нашій молоді. За цей час дуже багато молоді прийняли водне хрещення, стали членами церкви, утворили сім’ї, несуть різноманітні служіння. На жаль є і загублені, щоправда їх одиниці, причиною цього є ситуації у їх власних родинах. Та віримо і тут Господь вступиться по наших молитвах.

Проходить час, дорослішають діти, стають пліч-о-пліч з батьками у служінні Богу. І ми віримо що колись так само, разом із нашими родинами будемо зустрічати нашого Спасителя на хмарах.

Андрій КРАВЧУК, м. Нова Каховка

(Опубліковано у журналі «Слово христианина» №2, 2017 р.)