Чого я в Божий дім ходжу? (Вірш. Ольга Лазарук)
Чого я в Божий дім ходжу? Кому у ньому я служу?
І знов почнеться новий день – День для турбот чи для пісень? Я проживу його – а як? Чого у нім побачу знак?
Коли ж з молитви розпочну, То як? – Сповідаю вину, Слова привичні прокажу, Чи свою волю навяжу?
А в руки Біблію візьму Й читатиму – але кому. Тобі, мій Боже, чи собі, Щоби навчатись в боротьбі?
Якщо ж піду я в Божий дім Кого зустріти хочу в нім – Знайомих, рідних, чи Тебе, Хто до небес мене веде?
І буду слухати пісні, Що адресовані – мені, Тому, хто спереду сидить, Чи Твоє Ім’я щоб хвалить?
І буде проповідь звучать, Щоби навчати й направлять, – Чи мудрість Божа, чи людська? Широка путь, а чи вузька?
І до молитви прилучусь: Чому? – Бо пастиря боюсь? Бо так заведено у нас, І зараз помолитись час?
І коли «дякую» кажу, То що у серці я держу – Любові й шани теплоту. Чи лиш посудину пусту?
А вийдем, жони і мужі, – Брати і сестри, чи чужі? Чи кожен поспішить в свій дім І знов кадитиме у нім.
Грошам, рідні, своєму «я»? І знов, і знов Твоє Ім’я Твердитимуть усі уста... А я, мій Господи, я – та?
Мене такою бачиш Ти З Твого престолу висоти? І те, що робимо ми всі, Що важить на Твоїй вазі?
Ти для Твоїх останніх жнив, Підшукуєш робітників, Та чий порядок є для жнив – Господаря, а чи рабів?
А я? За ким услід ходжу? Кому сьогодні я служу?
Ольга ЛАЗАРУК
Газета «Християнин» 04(52)2013
|