Главное меню

Последние статьи

Случайные статьи

Авторские права
Все авторские права на статьи принадлежат газете «Христианин».

При любом использовании материалов сайта, ссылка на christianin.net.ru обязательна.

Редакция не всегда разделяет мнения авторов материалов.



Ссылки


Украина онлайн

Церкви.com

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.
Газета «Християнин»
(Украина, Херсонская область,
г. Новая Каховка)
приветствует Вас!


На этом небольшом сайте вы можете
прочитать все статьи из нашей газеты,
а так же скачать её электронную версию.
>>Читать последний номер<<
>>Скачать календарь на 2022 год<<

Жива вода

1. При наступлении дня Пятидесятницы все они были единодушно вместе.

2. И внезапно сделался шум с неба, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились.

3. И явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.

4. И исполнились все Духа Святого, и начали говорить на иных языках, как Дух давал им провещевать.

5. В Иерусалиме же находились Иудеи, люди набожные, из всякого народа под небом.

6. Когда сделался этот шум, собрался народ, и пришел в смятение, ибо каждый слышал их говорящих его наречием.

7. И все изумлялись и дивились, говоря между собою: сии говорящие не все ли Галилеяне?

8. Как же мы слышим каждый собственное наречие, в котором родились.

Деян. Ап. 2 гл.


Францію відвідала група туристів однієї з країн Африки, в якій проблема води стоїть надзвичайно гостро. Гід захоплено показувала і Єлисейські поля і дивне творіння інженера Ейфеля, але живої цікавості у гостей це чомусь не викликало. А от в одному з чудових краєвидів, де лився безперервний потік невеликого водоспаду, очі туристів загорілися. І хоч безнадійно зірвалася програма екскурсії, зрушити їх з місця не вдавалося ні за яких умов. Після довгої незапланованої затримки, один з африканців промовив: «Почекайте, нам тільки хочеться подивитись, коли скінчиться вода...». Тоді лиш стало зрозумілим, яка ж то висока для цих людей ціна води, це не без перебільшення ЦІНА ЖИТТЯ, земного життя.

...Одного дня, вже десь опівдні, Ісус стомившись сів біля криниці, яку викопав ще патріарх Яків. Учні пішли в місто купити їжу, а до криниці, набрати води, прийшла жінка. В бесіді з нею Ісус сказав дивні слова, які ми разом прочитаємо: «Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову, а хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне» (Єв. Ів. 4:13-14). В сказаному Христом важко не помітити, що мова йде про два види спраги: фізичну і духовну. З першою ми знайомі і розуміємо, що тіло наше матеріальне і потребує того ж: їжі, пиття, одягу, сну і т.д. Душа наша – духовна сутність і теж вимагає притаманного їй. Догоджати і задовольняти потреби тіла ми навчилися аж занадто, а от душі пропонуємо те, що їй абсолютно не підходить. Після тяжкого трудового дня чи складних життєвих переживань, відновивши фізичні сили ми відчуваємо, що нам цього мало. Ні, тіло забрало заяву зі своїми претензіями, і тут несміливо, на стіл сьогодення душа наша кладе своє прохання і ми необдумано поспішаємо його виконувати. Ми пропонуємо душі популярні теле-, чи радіопередачі, музику, книги, спортивні змагання, ресторан, театр, мандрівки, скоса підглядаючи за її реакцією. Але лишившись наодинці з собою, коли ніби дорожній пил, уляглись наші враження і емоції, ми чуємо голос нашої душі: «Мене мучить спрага, те, що ти запропонував – земне, а я вічна...» І скільки нас, не рахуючись ні з чим, відправляємось в пошук, вриваючись в світ бізнесу, політики, спорту ніби там, на тому життєвому Евересті душа тоном примирення скаже: «О, я задоволена..?» Ні! Якраз тут і починається найгіркіше прозріння! Скільки спортсменів досягли всіх мислимих вершин – скотилися в провалля страшної алкогольної залежності, скільки акторів і співаків, яким аплодували і поклонялися мільйони, – закінчили життя у витонченій розпусті, помираючи від передозування наркотиками? А скільки, людей, досягнувши нелічених багатств чи перебуваючи на вершині влади, так і не вгамувавши спрагу, закінчують життя самогубством? Чому лише намучившись в земній пустелі, доволі находившись за міражами загальноприйнятого людського щастя, ми в безсиллі опускаємо руки, лишаючись лицем до лиця з нашою безсмертною душею. Нас обпікають її сльози, її тихий голос заставляє нас соромитись наших шукань: «Я – вічна, земного мені не треба, напої мене тою водою, яку дає Христос…»

Це надзвичайно і не піддається поясненню від людей цього світу, але це ФАКТ! Людина, яка насправді зустрілася з І су сом Христом, закінчує пошук; душа заспокоюється ніби дитя на руках матері. Її не мучить спрага, бо вона припала пересохлими вустами до вічного Божого джерела. Хто є тим Джерелом? Читаємо: «Коли прагне хто з вас – нехай прийде до мене та й п'є! Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто вірував в Нього» (Ев. Івана 7:37-39). Майже 2000 років тому, на землю, прийшов Дух Святий, третє лице Святої Трійці.

Починаючи з Єрусалиму, де Дух Святий задовольнив спрагу перших учнів, і в день п'ятидесятниці під дією Божої Сили народилася церква Ісуса Христа, жива вода сили Святого Духа потекла по всій Іудеї, Самарії аж до краю землі. І там, де вона протікала, сумні пустельні ландшафти змінювались у квітучі сади. Народжувалися нові церкви, зцілялися людські душі і тіла. Люди говорили на інших мовах, мали чудодійні сили, укріплялися в стражданнях. Слава Богу, що Джерело є таке могутнє, що жива вода дотекла і до Нової Каховки, до наших Таврійських степів. І сьогодні ти, дорогий друже, можеш залишити свої довгі та невдалі пошуки, прийти з покаянням до Небесного Отця, одержати через Ісуса Христа прощення гріхів і прийняти силу Святого Духа, і вже ніколи твоя безсмертна душа не буде страждати від спраги.

Ціна живої води – ціна життя, вічного життя!


В. Кравчук


Газета «Християнин» 04(04)2000


© 2008-2020