|
Святе водне хрещення у Виправній Трудовій Колонії №90 міста ХерсонаРанок останнього дня, літа 2008 року, видався надзвичайно прохолодним. А може то ми ще не звикли до низьких температур після літньої спеки? О 06:30, як і домовлялись, всі зібралися на території Дому Молитви. Ще раз і ще раз брат Олександр Лєбєдєв питає чи всі взяли паспорти, ноти, чи в комплекті звукова апаратура. Молимось. Від’їжджаємо. Незвично в недільний день залишати церкву і богослужіння без деяких служителів, деригентів, проповідників, хористів. Але браття що вирішили прийняти Святе водне хрещення у Виправній Трудовій Колонії №90 міста Херсона теж заслуговують на увагу, на любов і на своє найважливіше свято у житті і при тому, саме у недільний день. Скільки бачить око жовтіють колючою стернею акуратно пострижені «Ланами» і «Донами» поля, і, на пам’ять приходять слова з Біблії: «Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...» (Ієр. 8:20) Вже перебуваючи біля вхідних воріт колонії, я сам себе, чомусь запитував: «А чи доведеться в наступному році проводити тут водне хрещення, чи навколо вже все зміниться?» Але поки є час, поки Господь дає таку можливість, під скрежет залізних дверей, хто з цікавістю, хто із страхом, крокували ми по території ВТК. Браття підключали апаратуру, регенти Анатолій Прокопчук та Валентина Іванівна розташовували хор. А поруч вже стояв наповнений водою, саморобний басейн люб’язно наданий служителем церкви «Голгофа» Яковенком Миколаєм Григорийовичем. Диякон Церкви ХВЄ м. Нова Каховка Дмитро Мельников, разом з В’ячеславом Нікуліним готували стіл для звершення ламання хліба (причастя). Звучить у виконанні хору знамените «Вірую». І здається, що мелодія і слова Християнського символа віри, наповняють кожен куточок колонії, витісняючи невір’я, смуток, розпач – даруючи натомість віру, надію, зігріваючи присутніх промінням Божої любові. Коротке слово брата Сергія Дуплія, молитва, вірші, ще пісні. Брат Іван Буроль говорить слово про символ та значення водного хрещення в житті кожної людини. А в білому одязі, чекаючи торжественої миті, сидять наші браття. Але і без одягу їх легко було відрізнити від інших присутніх. По чому? Та по очам! В них легко розпізнавались тепло, надія і радість. По-одному, обережно, заходили браття в басейн і всі присутні і всі присутні, а також підметений плац, похмурі стіни ВТК, навіть білі хмаринки в синьому небі прислухалися до спокійних, але твердих слів заповіту прощеної людини зі Святим Богом: «Вірую... Обіцяю». Поспішили переодягатись, бо на всіх вже чукала трапеза, вечеря Господня, після якої новим членам христової Церкви були вручені привезені з Нової Каховки квіти, листівки і найдорожчу – Біблії. Ще вірші, служіння хору, свідчення Дениса Шепелева і заключне слово автора цих рядків про те, що разом з літом 2008 року, по всьому видно, закінчується і Літо Господнє, літо спасіння. На заклик до покаяння знову піднялись руки. Слава Тобі, Господь! Фото на згадку і прощання. Запам’яталися слова одного брата: «Моліться за нас...» Було сказано так, ніби людина поринала в невидиму боротьбу, свідомо і безстрашно, але відчувала, що їй так необхідна підтримка. Дорогі брати, сестри! Моліться за тих, хто вже прийняв водне хрещення, хто готується до нього, хто покаявся і за тих хто ще не зробив цього важливого кроку. Моліться за тих хто працює в тюремному служінні. І на радість багатьом матерям і дружинам, до рідного порогу повернуться прощені, спасені сини і чоловіки. І розгладяться зморшки , і джерелом заб’є щастя, і життя буде новим, бо в грудях буде битися, омите Кров’ю Ісуса Христа, серце. Чисте – чисте... 31 серпня. Нова Каховка – Херсон – Нова Каховка. Пресвітер Новокаховської Церкви ХВЄ Василь Кравчук Лето закончилось, наступила осень – время подведения итогов. Что сделал ты для Господа, как служил Ему? В памяти промелькнули события: как в этой колонии я пережил встречу с Господом Иисусом Христом будучи одним из обитателей этой непревлекательной местности. В этот праздничный день Святого Водного Крещения, было осознание того, что мы являемся участниками Божьего чуда – Водное Крещение в тюрьме! А ведь в этой и многих таких же колониях в прошлом веке сидели наши братья за веру во Христа. Последний день лета хотя и был прохладным, но в сердце было тепло и светло. Радость на лицах братьев готовящихся к водному крещению свидетельствовала о том, что труд наш не тщетен перед Господом. Рядом со мной стоял руководитель молодежи Сергей Гнатко. Бог дал нам возможность на протяжении года посещать эту колонию и сеять драгоценное Божие Слово. Только одному Богу известно сколько переживаний и тревог пришлось пережить... Слава нашему Богу за то, что Он взрастил посеянное и все устроил. Благодарим всех, кто принимал участие в деле Божием. Сергей Дуплий Газета «Християнин» 04(29)2008 |
| © 2008-2020 |